Вадим Іванов: онтологія радянського марксизму (Стаття друга)
Ключові слова:
пізній радянський марксизм, іманентна критика філософії марксизму, метафізика, "соціальне апріорі" Вадима ІвановаАнотація
Серед питань, на які намагався дати відповіді радянський марксизм, були питання, пов’язані із сутністю людини: її суб’єктивність, ессенціальне підґрунтя її активності, що для неї значить «бути собою», чим для неї є світ або чим він має бути тощо. Вадим Іванов запропонував один з найглибших варіантів відповіді на ці питання в контексті пізньорадянських традицій марксистської філософії. Розмірковуючи у традиціях так званого діяльнісного підходу, Іванов доходить висновку: історичні витоки людської історії є «позачасовою особливістю», яка визначає критерії людяності в еволюції між «ще» антропоїдом і «вже» людиною. Іванов розбудовує філософію.Посилання
Habermas, Yu. (2000). Strukturni peretvorennia u sferi vidkrytosti. Doslidzhennia katehorii “hromadianske suspilstvo” [Structural transformations in the sphere of openness. Investigation of the category of civil society]. Lviv, Ukraine.
Hegel, G.V.F. (1972). Nauka logiki. T. 3. Subyektivnaia logika, ili Uchenie o poniatii [Science of logic. V. 3. Subjective logic, or Study on notion]. Moscow, Russia.
Husserl, E. (1998). Kartezianskiie razmyshlenia. § 10 [Cartesian meditations. §10]. Sankt-Petersburg,
Russia.
Đilas, M. (1992). Litso totalitarizma [Face of totalitarianism]. Moscow, Russia.
Foucault, M. (s.a.). «Il faut defendre la societe». Cours au College de France (1975–1976). S.l.
Ivanov, V.P. (1977). Chelovecheskaia deiаtelnost’ — poznaniie — iskusstvo [Human activities — knowledge — art]. Kyiv, Ukraine.
Ilyenkov, E. (1962). Idealnoie [Ideal]. In: Filosofskaya entsiklopediya. Moscow, Russia, Vol. 2.
Mann, T. (1960). Filosofia Nitsshe v svete nashego opyta [Nitcshe’s philosophy in the light of our experience]. In: Mann, T. Sobraniie sochinenii. Moscow, Russia, Vol. 10.
Marx, K. (1983). Kapital. T. 1. Kritika politicheskoi ekonomii [Capital. V. 1. Criticism of political economy]. Moscow, Russia.
Mezhuev, V.M. (1977). Kultura v istorii [Culture in history]. Moscow, Russia.
Esposito R. (2010). Communitas. The Origin and Destiny of Community. Stanford University Press. — California.
Rawls, J. (2007). Lectures on the history of political philosophy. Cambridge, London, UK.
Hegel, G.V.F. (1972). Nauka logiki. T. 3. Subyektivnaia logika, ili Uchenie o poniatii [Science of logic. V. 3. Subjective logic, or Study on notion]. Moscow, Russia.
Husserl, E. (1998). Kartezianskiie razmyshlenia. § 10 [Cartesian meditations. §10]. Sankt-Petersburg,
Russia.
Đilas, M. (1992). Litso totalitarizma [Face of totalitarianism]. Moscow, Russia.
Foucault, M. (s.a.). «Il faut defendre la societe». Cours au College de France (1975–1976). S.l.
Ivanov, V.P. (1977). Chelovecheskaia deiаtelnost’ — poznaniie — iskusstvo [Human activities — knowledge — art]. Kyiv, Ukraine.
Ilyenkov, E. (1962). Idealnoie [Ideal]. In: Filosofskaya entsiklopediya. Moscow, Russia, Vol. 2.
Mann, T. (1960). Filosofia Nitsshe v svete nashego opyta [Nitcshe’s philosophy in the light of our experience]. In: Mann, T. Sobraniie sochinenii. Moscow, Russia, Vol. 10.
Marx, K. (1983). Kapital. T. 1. Kritika politicheskoi ekonomii [Capital. V. 1. Criticism of political economy]. Moscow, Russia.
Mezhuev, V.M. (1977). Kultura v istorii [Culture in history]. Moscow, Russia.
Esposito R. (2010). Communitas. The Origin and Destiny of Community. Stanford University Press. — California.
Rawls, J. (2007). Lectures on the history of political philosophy. Cambridge, London, UK.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 198
Переглядів анотації: 331
Опубліковано
2017-11-22
Як цитувати
Bystrytsky, Y. (2017). Вадим Іванов: онтологія радянського марксизму (Стаття друга). Філософська думка, (1), 57–65. вилучено із https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/265
Номер
Розділ
СТАТТІ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
