Володимир Шинкарук: антропологічний поворот в українській філософії другої половини XX сторіччя

Автор(и)

  • Yevhen Andros Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України

Ключові слова:

Володимир Шинкарук, Інститут філософії, історико-філософська проблематика, гносеологічна проблематика, антропологічний поворот

Анотація

Володимир Шинкарук (1928–2001) є знаковою постаттю у становленні післясталінської української філософії. Роль Володимира Шинкарука у духовній ситуації України останніх чотирьох десятиріч можна порівняти зі значущістю творчості українських поетів-шістдесятників. Він зробив вельми помітний внесок у розроблення історико-філософської та гносеологічної проблематики. Проте найголовнішою заслугою В.І. Шинкарука у царині філософії та духовної ситуації доби було започаткування повороту до дослідження філософсько-антропологічної проблематики. Це звернення не лише відкривало нові тематичні горизонти та дозволяло аналізувати буття в усій його об’ємності, а й сприяло ствердженню життєвого оптимізму людини, яка хоче передусім бути, а не мати.

Біографія автора

Yevhen Andros, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України

кандидат філософських наук, провідний науковий співробітник, в. о. завідувача відділу філософської антропології

##submission.downloads##

  • PDF
    Завантажень: 474
Переглядів анотації: 271

Опубліковано

2017-11-22

Як цитувати

Andros, Y. (2017). Володимир Шинкарук: антропологічний поворот в українській філософії другої половини XX сторіччя. Філософська думка, (1), 66–73. вилучено із https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/266

Номер

№ 1 (2017): ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА

Розділ

СТАТТІ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:

  • Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
  • Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
  • Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).