Про Гайдеґерове поняття онтології
Ключові слова:
буття, суще, феноменологія, онтологія, онтика, Dasein, людина, екзистенція, аналітика, можливість, наявність, розуміння, фактичність, герменевтикаАнотація
Статтю присвячено з’ясуванню специфіки гайдеґерівського розуміння та тематизації онтологічної тематики. Джерелами онтологічного мислення є феноменологічне розрізнення предметних «Що» та «Як», що постає у Гайдеґера як засадове розрізнення «буття» та «сущого» (онтико-онтологічна диференціація). Предметом аналізу стає специфіка взаємної залежності буттєвих (онтологічних) та сущих (онтичних) характеристик сущого, нереалізований «раннім» Гайдеґером задум універсальної онтології, що у генетично-дедуктивний спосіб охоплює всю множину різновидів буття сущого. Досліджується фундаментально-онтологічний проект «Буття та часу» (найвідомішого твору М. Гайдеґера) із закладання засад універсальної онтології на підставі однієї з реґіональних онтологій – екзистенційної аналітики Dasein. Предметом з’ясування стають особливості експлікації фактичного розуміння Dasein як герменевтики фактичності. Остання ж уможливлює доступ до поля універсально-онтологічної проблематики як такої. Пояснюються причини типових непорозумінь стосовно головних положень фундаментально-онтологічного проекту, зумовлених незавершеністю трактату «Буття та час» та відмовою «пізнього» Гайдеґера від характеристики свого мислення як «онтології».
Посилання
Heidegger, M (1997). Being and time. [In Russian] Moscow: Ad Marginem. [= Хайдеггер 1997]
Heidegger, M (1993). Time and being: Articles and lectures. [In Russian] Moscow: Respublica. [= Хайдеггер 1993]
Heidegger, M (2012). Zollikon seminars. [In Russian] Vilnus.: EGU. [= Хайдеггер 2012]
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 529
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
