Що таке класична філософія? Підходи до розуміння класики і проблема їх релевантності
Ключові слова:
класика, класична філософія, філософська спільнота, ідеальний тип, історико-філософські дослідженняАнотація
Стаття присвячена проясненню значення поняття «класична філософія», яке у сучасній філософській науковій та навчальній літературі вживається зазвичай непроблематично. Автор доводить, що те значення, в якому використовується це поняття, неприйнятне для ефективних історико-філософських досліджень, оскільки воно вироблене в межах підходів до експлікації класики, що виникли на підставі осмислення матеріалу мистецтва. Зокрема, класична філософія не може бути ні зразком для наслідування, ні тим, що належить виключно минулому, ні окремим типом філософії. Головна ідея статті полягає в тому, що поняття «класична філософія» можна розглядати в соціокультурному і в методологічному аспектах. Класична філософія – це значима й актуальна основа сучасного філософування і водночас це засіб упорядкування величезного за обсягом емпіричного матеріалу з певного дослідницького ракурсу. У статті доводиться, що застосування такого методологічного інструментарію, як ідеальний тип «класична філософія», дасть змогу уникнути істотних проблемних ситуацій при вивченні історії філософії. Автор має намір обґрунтувати тезу про те, що суттєві відмінності між мистецтвом і філософією ускладнюють застосування ціннісно-нормативних, історико-дескриптивних і теоретико-типологічних підходів в історико-філософських дослідженнях.
Посилання
Gadamer, H.-G. (2000). Truth and Method. Vol. І: Hermeneutics І: Basics of Philosophical Hermeneutics. [In Ukrainian]. Kyiv: Universe. [= Ґадамер 2000]
Hegel, G.W.F. (1842). Vorlesungen über die Ästhetik. Hrsg. von H.G. Hotho. Erster Theil, Zweite Auflage. Berlin: Verlag von Duncker und Humblot.
Hegel, G.W.F. (1979a). Enzyklopädie der philosophischen Wissenschaften im Grundrisse. Erster Teil. Die Wissenschaft der Logik. In Werke in zwanzig Bänden. Band 8. Frankfurt am Main.
Hegel, G.W.F. (1979b). Vorlesungen über die Geschichte der Philosophie: Erster Teil. In Werke in zwanzig Bänden. Band 18, Frankfurt am Main.
Herder, J.G. (1965). Ideen zur Philosophie der Geschichte der Menschheit. 2 Bände, Band 2. Berlin; Weimar.
Jaspers, K. (2000). World History of Philosophy. An introduction. [In Russian]. Saint Petersburg: Nauka. [= Ясперс 2000]
Oizerman, T.I. (1999). Philosophy as a History of Philosophy. [In Russian]. Saint Petersburg: Aleteya. [= Ойзерман 1999]
Perov, Yu.V, (2010). Lectures on the History of Classical German Philosophy. [In Russian]. Saint Petersburg: Nauka. [= Перов 2010]
Pogorelov, O. (2001). The Nature of Philosophical Pluralism. [In Ukrainian]. Philosophical Thought, 5, 5–18. [=Погорєлов 2001]
Savelieva, I.M., Poletaev, A.V. (2010). Classical Heritage. [In Russian]. Moscow: PH GU-VShE. [= Савельева 2010]
Shramko, Ya.V. (2010). Philosophy: Science or Worldview? [In Ukrainian]. Actual problems of mind, 11, 98–112. [= Шрамко 2010]
Variety of Philosophical Discourse Genres (2001). [In Russian]. Yekaterinburg: Bank of cultural information. [= Многообразие 2001]
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 2915
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
