Межі достовірності в усній історії філософії: проблема пам’яті

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15407/fd2019.04.067

Ключові слова:

інтерв'ю, когнітивне упередження, пам'ять, філософія, філософський текст

Анотація

У статті доводиться, що усна історія філософії (далі УІФ) не здобуватиме достовірних результатів, якщо не виробить дієвих методів протидії когнітивним упередженням, що пов'язані з людською пам'яттю. Поки що ця проблема навіть не була поставлена.

Я виділив основні когнітивні упередження пам'яті, що впливають на достовірність УІФ: підтримка здійсненого вибору, упередження погляду в минуле, фундаментальна помилка атрибуції. Описавши суть їхніх шкідливих впливів на інтерв’ю, я запропонував засоби їх нейтралізації: (1) багаторівнева перевірка усіх фактичних даних; (2) перевірка колишніх опіній інтерв’юента; (3) обов’язкова перевірка даних на можливий вплив ностальгії; (4) побудова інтерв’ю на засадах співтворчості; (5) послідовність питань, яка проблематизуватиме можливий вплив упереджень вже в ході самого інтерв’ю.

Оскільки УІФ поки є теоретично неокресленою дисципліною, я запропонував її концепцію, яка включає (а) її визначення, (б) її місце серед інших історико-філософських дисциплін, (в) її основні жанри та їхню специфіку; (г) роз’яснення незамінності її даних для історії філософії як науки (можливість залучити інтерв’юента в активно створену не ним ситуацію саморефлексії). Відповіді, які отримує інтерв’юер, часто неможливо отримати з традиційних джерел (статті, книги, чернетки, листи, маргіналії тощо).

Наприкінці я навів п'ять основних аргументів на користь широкого залучення студентів філософських факультетів до організації і проведення інтерв'ю в межах УІФ.

Біографія автора

Vsevolod Khoma

студент філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Посилання

Brandom, R. (1999). Interview [with Carlo Penco]. Retrieved from http://www.dif.unige.it/epi/hp/penco/pub/brandom_inter.pdf

Brandom, R. B. (1994). Making it explicit : reasoning, representing, and discursive commitment. Cambridge, Mass : Harvard University Press.

Mather, M., Shafir, E., & Johnson, M. K. (2000). Misrememberance of options past: Source monitoring and choice. Psychological Science , 11(2), 132–138. https://doi.org/10.1111/1467-9280.00228

Myers, D. G. (2009). Social Psychology. New York: McGraw-Hill.

Nora K., Hösle, V. (2000). The Dead Philosophers' Café: an exchange of letters for children and adults. [In Ukrainian]. Notre Dame, Ind.: University of Notre Dame Press. [= Нора К., Гьосле, 2019]

Priend, B., Schweicard, D. P. (Eds.). (2008). Robert Brandom. Analytic pragmatist. Frankfurt a. Main: Ontos Verlag. https://doi.org/10.1515/9783110326246

Ritchie, D. A. (2015). Doing oral history: a practical guide. Oxford: Oxford University Press.

Roese, N. J., Vohs, K. D. (2012). Hindsight bias. Perspectives on Psychological Science. 7(5): 411–426. https://doi.org/10.1177/1745691612454303

Rorty, R. (1984). The Historiography of Philosophy: Four Genres. In R. Rorty, J. B. Schneewind, & Q. Skinner. (Eds.). Philosophy in history: essays on the historiography of philosophy. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511625534

Wanderer, J. (2008). Robert Brandom. Montreal, Kingston, & Ithaca : McGill-Queen's University Press. https://doi.org/10.1017/UPO9781844653010

Wilke, A., & Mata, R. (2012). Cognitive Bias. In: V. S. Ramachandran (Ed.) The Encyclopedia of Human Behavior (vol. 1, pp. 531-535). Amsterdam et al.: Elsevier. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-375000-6.00094-X

Zabala, S. (2008). The Hermeneutic Nature of Analytic Philosophy: A Study of Ernst Tugendhat. New York: Columbia University Press. https://doi.org/10.7312/zaba14388

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 454

Опубліковано

2020-01-04

Як цитувати

Khoma, V. (2020). Межі достовірності в усній історії філософії: проблема пам’яті. Філософська думка, (4), 67–80. https://doi.org/10.15407/fd2019.04.067

Номер

Розділ

ТЕМА ЧИСЛА

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.