Межі достовірності в усній історії філософії: проблема пам’яті
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2019.04.067Ключові слова:
інтерв'ю, когнітивне упередження, пам'ять, філософія, філософський текстАнотація
У статті доводиться, що усна історія філософії (далі УІФ) не здобуватиме достовірних результатів, якщо не виробить дієвих методів протидії когнітивним упередженням, що пов'язані з людською пам'яттю. Поки що ця проблема навіть не була поставлена.
Я виділив основні когнітивні упередження пам'яті, що впливають на достовірність УІФ: підтримка здійсненого вибору, упередження погляду в минуле, фундаментальна помилка атрибуції. Описавши суть їхніх шкідливих впливів на інтерв’ю, я запропонував засоби їх нейтралізації: (1) багаторівнева перевірка усіх фактичних даних; (2) перевірка колишніх опіній інтерв’юента; (3) обов’язкова перевірка даних на можливий вплив ностальгії; (4) побудова інтерв’ю на засадах співтворчості; (5) послідовність питань, яка проблематизуватиме можливий вплив упереджень вже в ході самого інтерв’ю.
Оскільки УІФ поки є теоретично неокресленою дисципліною, я запропонував її концепцію, яка включає (а) її визначення, (б) її місце серед інших історико-філософських дисциплін, (в) її основні жанри та їхню специфіку; (г) роз’яснення незамінності її даних для історії філософії як науки (можливість залучити інтерв’юента в активно створену не ним ситуацію саморефлексії). Відповіді, які отримує інтерв’юер, часто неможливо отримати з традиційних джерел (статті, книги, чернетки, листи, маргіналії тощо).
Наприкінці я навів п'ять основних аргументів на користь широкого залучення студентів філософських факультетів до організації і проведення інтерв'ю в межах УІФ.
Посилання
Brandom, R. (1999). Interview [with Carlo Penco]. Retrieved from http://www.dif.unige.it/epi/hp/penco/pub/brandom_inter.pdf
Brandom, R. B. (1994). Making it explicit : reasoning, representing, and discursive commitment. Cambridge, Mass : Harvard University Press.
Mather, M., Shafir, E., & Johnson, M. K. (2000). Misrememberance of options past: Source monitoring and choice. Psychological Science , 11(2), 132–138. https://doi.org/10.1111/1467-9280.00228
Myers, D. G. (2009). Social Psychology. New York: McGraw-Hill.
Nora K., Hösle, V. (2000). The Dead Philosophers' Café: an exchange of letters for children and adults. [In Ukrainian]. Notre Dame, Ind.: University of Notre Dame Press. [= Нора К., Гьосле, 2019]
Priend, B., Schweicard, D. P. (Eds.). (2008). Robert Brandom. Analytic pragmatist. Frankfurt a. Main: Ontos Verlag. https://doi.org/10.1515/9783110326246
Ritchie, D. A. (2015). Doing oral history: a practical guide. Oxford: Oxford University Press.
Roese, N. J., Vohs, K. D. (2012). Hindsight bias. Perspectives on Psychological Science. 7(5): 411–426. https://doi.org/10.1177/1745691612454303
Rorty, R. (1984). The Historiography of Philosophy: Four Genres. In R. Rorty, J. B. Schneewind, & Q. Skinner. (Eds.). Philosophy in history: essays on the historiography of philosophy. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511625534
Wanderer, J. (2008). Robert Brandom. Montreal, Kingston, & Ithaca : McGill-Queen's University Press. https://doi.org/10.1017/UPO9781844653010
Wilke, A., & Mata, R. (2012). Cognitive Bias. In: V. S. Ramachandran (Ed.) The Encyclopedia of Human Behavior (vol. 1, pp. 531-535). Amsterdam et al.: Elsevier. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-375000-6.00094-X
Zabala, S. (2008). The Hermeneutic Nature of Analytic Philosophy: A Study of Ernst Tugendhat. New York: Columbia University Press. https://doi.org/10.7312/zaba14388
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 375
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).