Слово Гайдеґерові? Межі толерантності в усній історії філософії
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2019.04.081Ключові слова:
інтерв’ю, етика, пропаґанда, Мартин Гайдеґер, нацизм, Барбара Касен, Ален БадьюАнотація
Народження нової галузі філософських досліджень, усної історії філософії, супроводжується появою властивого їй етичного кодексу. Метою даної статті є визначення тих моральних орієнтирів, на які може спиратись історик філософії в усному спілкуванні з респондентами. Враховуючи неоднозначність видатних філософських постатей, головне питання статті звучить так: де межа між пропагандою небезпечних поглядів філософа і об’єктивним історико-філософським аналізом? Вихідним пунктом аналізу є етичні норми інтерв’ю, розроблені Товариством Усної Історії. Перевіркою для цих норм, заснованих на принципі максимальної толерантності, є випадок Мартина Гайдеґера. В основу етичних принципів інтерв’ю з філософами я пропоную покласти підхід, запропонований Аленом Бадью і Барбарою Касен щодо Гайдеґера: великий філософ одночасно може бути нацистом і антисемітом. Було окреслено загальні контури взаємодії з неоднозначнми особистостями в рамках філософського інтерв’ю: (1) інтерв’юер не повинен наперед пройматися крайніми оцінками; (2) певна категорія неоднозначних філософських персоналій не підпадає під чіткі критерії «видалення з дискурсу», інтерв’ю з ними – справа особистої совісті інтерв’юера. Але філософська спільнота має виробити ті критерії, які б чітко відокремили сферу абсолютно неприйнятного з погляду етики від царини непевного.
Посилання
Aeschimann, E., Cassin, B. (2014, September 20). Barbara Cassin: “Nous savions tous que Heidegger avait été nazi”. Retrieved June 20, 2019 from bibliobs.nouvelobs website: https://bibliobs.nouvelobs.com/essais/20140919.OBS9704/barbara-cassin-nous-savions-tous-que-heidegger-avait-ete-nazi.html?fbclid=IwAR3DHDGYGyY61Kl2EMfVCfyGXanpIJPTrH2nF1Hk37%20SCX7IMKrNqrm%205XgYg
Badiou, A. (2014, 21 December). A letter. Retrieved from: https://www.versobooks.com/blogs/1796-a-letter-from-alain-badiou
Badiou, A., Cassin, B. (2016). Heidegger: His Life and His Philosophy. New York: Columbia University Press. https://doi.org/10.7312/badi15796
Boss, M. (2001). Preface to the American translation of Martin Heidegger’s Zollikon Seminars. In M. Heidegger, Zollikon Seminars: Protocols, Conversations, Letters. Evanston: Northwestern University Press.
Cassin, B., Ivry, B. (2018, 13 September). Barbara Cassin: What Hannah Arendt Could Teach Israel. Retrieved from: https://forward.com/culture/410055/barbara-cassin-what-hannah-arendt-could-teach-israel/
Heidegger, M. (1981). Only a God Can Save Us. In T. Sheehan, Heidegger: The Man and the Thinker (pp. 45-67). Chicago: Precedent.
Jessee, E. (2011). The Limits of Oral History: Ethics and Methodology Amid Highly Politicized Research Settings. The Oral History Review. 38(2), 287-307. https://doi.org/10.1093/ohr/ohr098
Sharpless, R. (2006). The History of Oral History. In T. L. Charlton, L. E. Myers, & R. Sharpless (Eds.), Handbook of Oral History. Rowman: Altamira Press.
Sheftel, A., Zembrzycki, S.. (2016). Who’s Afraid of Oral History? Fifty Years of Debates and Anxiety about Ethics. Oral History Review, 43(2), 338-366. https://doi.org/10.1093/ohr/ohw071
Wheeler, M. (2018, Winter). Martin Heidegger. Retriewed from The Stanford Encyclopedia of Philosophy website: https://plato.stanford.edu/archives/win2018/entries/heidegger/
Wolin, R. (2014, Summer). National Socialism, World Jewry, and the History of Being: Heidegger’s Black Notebooks. Retriewed from Jewish Review of Books website: https://jewishreviewofbooks.com/articles/993/national-socialism-world-jewry-and-the-history-of-being-heideggers-black-notebooks/
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 242
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
