Віталій Терлецький. Концепт «дослідження рецепції» в контексті методології історії філософії
ФЕНОМЕН РЕЦЕПЦІЇ В ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2020.02.024Ключові слова:
історія філософії, методологія, рецепція, вплив, рецептивна естетика, горизонт очікуванняАнотація
У статті аналізовано поняття «рецепція», яке останнім часом набуло популярності, проте залишається недостатньо проясненим у дослідженнях з історії філософії. За припущенням, це поняття стало предметом експліцитної методологічної рефлексії лише в рецептивній естетиці (Rezeptionsästhetik) Констанцької школи літературознавства, де його не лише протиставляють поняттю впливу, а й потлумачують у контексті горизонтної структури розуміння тексту. При цьому вагомим є розмежування як «історичного горизонту» і «горизонту сучасності» (Ґадамер), так і «горизонту очікувань» у його подвійності: як закодованого в самому тексті та як життєвої практики читача, як «внутрішньо-літературного» та як «зовнішньо-літературного» горизонтів очікування. Розвинений пізніше емпіричний напрямок дослідження рецепції дає змогу сформулювати низку конкретних пропозицій для методології історико-філософського дослідження, зорієнтованого на принцип «історії рецепцій». Зрозуміло, що для такого різновиду дослідження релевантними є лише «репродуктивна» і «продуктивна» категорії рецепції. Зокрема, йдеться про аналіз інституційних передумов рецепції, класифікацію джерельної бази рецепійованого, канали (ре)трансляції рецепійованого, специфікацію різновидів наукової комунікації, зумовлені традицією позитивні та неґативні чинники рецепції, статус філософії в конкретно-історичні періоди.
Посилання
Barsch, A. (2013). Rezeptionsforschung, empirische. In: A. Nünning (Hrsg.), Metzler Lexikon Literatur- und Kulturtheorie. Ansätze - Personen - Grundbegriffe (SS. 652-654). Stuttgart: Metzler.
Blumenberg, H. (1958). Epochenschwelle und Rezeption. In: Philosophische Rundschau, VI (1/2), 94-120.
Čyževs'kyj, D. (2005). The Influence of Schelling's Philosophy (1775-1854) in Ukraine. [In Ukrainian]. In Čyževs'kyj, D. Philosophical Works in Four Volumes. Vol. 2 (pp. 164-171). Kyiv: Smoloskyp, 2005.
Ferri, M. B. (2019). The Reception of Husserlian Phenomenology in North America. Springer.
https://doi.org/10.1007/978-3-319-99185-6
Gadamer, H.-G. (1999). Wahrheit und Methode. Grundzüge einer philosophischen Hermeneutik. In: H-G. Gadamer, Gesammelte Werke (Bd. I). Tübingen: Mohr Siebeck.
Hartung, G., Pluder, V. (Hrsg.), (2015). From Hegel to Windelband: Historiography of Philosophy in the 19th Century. Berlin: de Gruyter.
https://doi.org/10.1515/9783110324822
Horskyi, V.S. (1997). The History of Ukrainian Philosophy. Course of Lectures. Third edition. [In Ukrainian]. Kyiv: Naukova Dumka.
Jauß, H. R. (1979). Literaturgeschichte als Provokation der Literaturwissenschaft. In: R. Warning (Hrsg.), Rezeptionsästhetik. Theorie und Praxis (SS. 126-162). München: Fink.
Jauß, H. R. (1987). Die Theorie der Rezeption - Rückschau auf ihre unerkannte Vorgeschichte. Konstanz: Universitätsverlag.
Jauß, H. R. (2011). Ästhetische Erfahrung und literarische Hermeneutik. Translation from German R. Sviato and P. Tarashchuk. [In Ukrainian]. Kyiv: Osnovy.
Krieger, G. (Hrsg.), (2016). Die Metaphysik des Aristoteles im Mittelalter: Rezeption und Transformation. Berlin: de Gruyter.
https://doi.org/10.1515/9781501503221
Lindenmayr, H. (1995). Rezeptionstheorie. In: J. Mittelstraß (Hrsg.), Enzyklopädie Philosophie und Wissenschaftstheorie (Bd. 3, SS. 611-613). Stuttgart: Metzler.
Moog-Grünewald, M. (1981). Einfluss und Rezeptionsforschung. In: M. Schmeling (Hrsg.), Vergleichende Literaturwissenschaft. Theorie und Praxis (SS. 49-72). Wiesbaden: Athenaion.
Moore, Chr. (Ed.), (2019). Brill's Companion to the Reception of Socrates. Brill.(???)
https://doi.org/10.1163/9789004396753
Reese, W. (1980). Literarische Rezeption. Stuttgart: Metzler.
https://doi.org/10.1007/978-3-476-03899-9
Schnackertz, H.J. (2010). Wirkung/Rezeption. In: K. Barck, M. Fontius, D. Schlenstedt, B. Steinwachs, F. Wolfzettel (Hrsg.), Ästhetische Grundbegriffe (Bd. 6, SS. 670-693). Stuttgart: Metzler.
https://doi.org/10.1007/978-3-476-00550-2_22
Stekeler-Weithofer, P. (2006). Philosophiegeschichte. Berlin: de Gruyter.
https://doi.org/10.1515/9783110193992
Windelband, W. (1923). Geschichte der abendländischen Philosophie im Altertum. München: Beck.
Yosypenko, S. (2019). The History of Philosophy and the Problem of Internal Continuity in National Philosophy. [In Ukrainian]. In Ukraina Moderna, 26, 31-49.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 419
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
