Криза демократії та ефект публічного дискурсу
Ключові слова:
криза демократії, політична участь, урядування, дискурс, деліберативна демократія, спільне благо, публічний інтелектуалАнотація
У статті аналізується сучасна криза демократії як один із ключових чинників соціально-політичної ситуації ґлобального світу. Проведено змістове розмежування між критичною рефлексією щодо дієвості механізмів, процедур та інших елементів урядування, яка становить невіддільний вимір демократичного життя, і власне кри- зою демократії як способу самоорганізації суспільства. Вирізнено два формати цієї кризи: (1) заперечення демократичного устрою з боку інших соціально-політичних систем (передусім тоталітарних режимів); (2) втрата демократією дієвості під тис- ком внутрішніх проблем і колізій розвитку суспільства. Осердя сучасної кризи де- мократії полягає у кризі політичної участі громадян у процесі управління та взагалі здійснення владних функцій. Тому це передусім є кризою представницької форми демократії. Серед шляхів її подолання наголос робиться на механізмах прямої демо- кратії, що забезпечує залучення громадян у практики урядування. Виходячи з недо- ліків традиційних форм прямої демократії (зокрема, плебісцитів), пропонується модель деліберативної демократії, що органічно поєднує в собі розширення можливостей участі громадян в урядуванні з нейтралізацією маніпулятивних технологій публічної комунікації. Обґрунтовано комплекс вимог до публічного дискурсу, щоб він був спроможний відповідати завданням деліберативної демократії (критерії ав- тентичності дикурсу). Особливу роль в ньому має відіграти медіум дискурсу — пуб- лічний інтелектуал. Виходячи з цих теоретичних засновків, проаналізовано стан і проблеми публічного дискурсу в Україні. Це дає змогу визначити перспективу делі- беративної демократії в українському суспільстві.
Посилання
Aristotle (2000). Policy. [In Ukrainian] Kyiv: Osnovy. [=Арістотель 2000]
Aron, R. (1993). Democracy and totalitarism. [In Russian] Moscow: Text. [=Арон 1993] Habermas, J. (2005). Three normative models of democracy. [In Ukrainian] In: Democracy
(pp. 364-372). Kyiv: Smoloskyp.
Democracy in Europe: a crisis and prospects (2010). Resolution PACE #1746. Derived from:
http://www.andigross.ch/html/DemEuroRuss.pdf. [=Демократія 2010]
Castells, M. (2000). Information Age: economy, society and culture. [In Russian] Moscow:
SU HSE. [=Кастельс 2000]
Carsten, F., Beckman, K. (2016). Beyond Democracy: Why democracy does not lead to solidar-
ity, prosperity and liberty but to social conflict, runaway spending and a tyrannical govern- ment. [In Russian] Moscow: Create Space Independent Publishing Platform. Derived from: https://truthrus.wordpress.com/2015/11/26/beyond-democracy. [=Карстен 2016]
Crozier, M., Huntington, S., Watanuki, J. (1975). Crisis of democracy. Report on the Governability of Democracies to the Trilateral Commission. [In Ukrainian] Derived from: http://www.iarex. ru/articles/52589.html. [=Круазьє 1975]
Mannheim, K. (1994). Ideology and utopia. [In Russian] In: K. Manheim, The Diagnosis of Our Time (pp. 7–276). Moscow: Yurist. [=Манхейм 1994]
Mill, J.S. (2001). Considerations on representative governance. [In Ukrainian] In: J. S. Mil, On Liberty (pp.131–366). Kyiv: Osnovy. [=Мілль 2001]
Naisbitt, J., Aburdene, P. (1992). What Awaits Us in the 1990s. Megatrends. Year 2000. [In Rus- sian] Moscow: Respublika. [=Несбит 1992]
Sennett, R. (2003). The Fall of Public Man. [In Russian] Moscow: Logos.
Tocqueville, A. (1999). Democracy in America. [In Ukrainian] Kyiv: Vsesvіt. [=Токвіль 1999] Fukuyama, F. (2005). The Great Disruption: Human Nature and the Reconstitution of Social Order. [In Ukrainian] Lviv: Kalvarіya. [=Фукуяма 2005]
Fukuyama, F. (1990). The End of History? [In Russian] Voprosy Filosofii, 3, 25–34.
Ferrajoli, L. (2005). The crisis of democracy in the era of globalization. In: Law and justice in a global society (pp. 53–59). Granada, Espana. Derived from http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/4388/ 2/sf-05-39.pdf
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 447
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
