Англо-американська політична філософія у XX столітті
Відродження політичної філософії у ХХ столітті
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2020.03.029Ключові слова:
політична філософія, Джон Ролз, теорія справедливості, лібералізм, комунітаризмАнотація
Відродження англо-американської політичної філософії починається в 70-х роках ХХ століття з публікації праць «Теорія справедливості» Джона Ролза та «Вітґенштайн і справедливість» Ганни Піткін. Цьому відродженню сприяв той факт, що бурхливі політичні процеси, які відбувалися у світі після Другої світової війни, вимагали філософського осмислення, тоді як утилітарний підхід, що домінував упродовж тривалого часу в англо-американській політичній традиції, не міг повністю виконати це завдання.
Традиційно головним питанням для політичної філософії було питання про владу, її політичну організацію та леґітимність. Ролз же продемонстрував, що політична організація влади є похідною від того, як ми розуміємо етичні норми і якими нормами (правилами) ми керуємося в соціальній взаємодії, тому головним питанням політичної філософії є не питан- ня про владу, а питання про справедливість. Крім того, він продемонстрував, що політична свобода є тісно пов'язаною з рівністю. Його теорія справила визначальний вплив на політич- ну філософію ХХ століття, розвиток якої багато в чому відбувався на підґрунті критики або рецепції його ідей.
Сьогодні ми спостерігаємо початок розриву з традицією, виразником якої є Ролз і яка передбачає, що політичне базується на можливості консенсусу та етичної згоди. А проте нинішній розвиток політичної філософії також є тісно пов'язаним із переосмисленням спад- щини Ролза, що ми бачимо, зокрема, на прикладі розвитку так званих «не-ідеальних» політичних теорій.
Посилання
Brogan, W., Risser, J. (Eds.) (2000). American Continental Philosophy: A Reader. Bloomington, Indianapolis: Indiana University Press.
Forrester, K. (2019). In the Shadow of Justice: Postwar Liberalism and the Remaking of Political Philosophy. Princeton, Oxford: Princeton University Press.
https://doi.org/10.2307/j.ctvfb6zcv
Glendinning, S. (1999). What is Continental Philosophy? In: S. Glendinning (Ed.), The Edinburgh Encyclopedia of Continental Philosophy (pp. 3-21). Edinburg: Edinburg University Press.
Klosko, G. (2011). Contemporary Anglo-American Political Philosophy. In: G. Klosko (Ed.), The Oxford Handbook of the History of Political Philosophy (pp. 456-479). New York: Oxford University Press.
https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199238804.003.0026
MacCabe, D. (1996). New Journals in Political Philosophy and Related Fields. Ethics, 106, 800-816.
https://doi.org/10.1086/233673
Miller, D. (2003). Political Philosophy: A Very Shot Introduction. Oxford, New York: Oxford University Press.
https://doi.org/10.1093/actrade/9780192803955.001.0001
Nozick, R. (1999). Anarchy, State, and Utopia. Oxford, Cambridge: Blackwell.
Pitkin, H. (1972). Wittgenstein and Justice. On the Significance of Ludwig Wittgenstein for Social and Political Thought. Berkeley, Los Angeles, London: University of California Press.
Pocock, J.G.A. (2006). Theory in History: Problems of Context and Narrative. In: J.S. Dryzek, B. Honig, A. Phillips (Eds.), The Oxford Handbook of Political Theory (pp. 163-175). Oxford, New York: Oxford University Press.
Rawls, J. (2003). A Theory of Justice. Cambridge: The Belknap Press of Harvard University Press. Strauss, L., Cropsey, J. (1987). History of Political Philosophy / 3rd ed. Chicago, London: The University of Chicago Press.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 348
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
