Чи вже існує загальна теорія мозку, або Яким чином феномен інформації пояснює Mind-Body Problem, свободу вибору та причинність-з-середини-себе
Аналітика субʼєктивності та інтерсубʼєктивності
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2020.06.058Ключові слова:
атрибутивні властивості об’єктивної реальності, Mind-Body Problem, інформація, суб’єктивність, нейронні мережі мозку, «причинність знизу вгору», «причинність зверху вниз», свобода вибору, зсередини-себе-причинністьАнотація
Ще з часів Декарта, який концептуально «відокремив душу від тіла», ми спостерігаємо плу- танину в їхніх причинно-наслідкових, функційних та семіотичних відносинах. Однак в умовах сучасного знання (про інформаційну діяльність людського мозку, функційні та каузальні влас- тивості його нейронних мереж, функції психічних явищ під час опрацювання в ньому інформа- ції, про причинну «здатність» інформації) вже на часі поставити крапку в цій проблемі. Для того, аби пояснити, про що йдеться, я буду використовувати поняття «інформація», за допо- моги якого тлумачитиму «суперечку» між «розумом» і «тілом» (фізичністю і ментальністю) за «право» бути більш фундаментальною онтологією Реальності. Досягнення цієї мети передбачає дослідження активності мозку людини. Виявляється, що класична фізична каузальність, яка діє у нейронних мережах мозку, не спроможна сама по собі, без психічних явищ, реалізову- вати ті інформаційні операції, які насправді здійснює мозок людини. Виявляється також, що функційне включення психічних явищ до нейрофізичної активності мозку пояснює можливість і необхідність включення до цієї інформаційної активності феномену свободи вибору.
Посилання
Vakhtel, A. (2017). Conscious experience and anti-reductionism in the philosophy of David Chal mers. Philosophical Thought, 3, 41-56.
Dubrovsky, D.I. (2007). Consciousness, Brain, Artificial Intelligence. Moscow: Strategy.
Kebuladze, V. (2009). Intentionality as a characteristic of empirical mental acts and as a transcendental condition of the possibility of experience. Philosophical Thought, 4, 84-91. Round table: Philosophy of Mind (2016). Philosophical Thought, 2, 6-29.
Nicholls, J.G. et al. (2003). From Neuron to Brain. Moscow: URSS.
Penfield, W., Roberts, L. (1964). Speech and brain mechanisms. Moscow: Medicine.
Sepetiy, D. (2011). Consciousness as subjectivity: the secret of Self. Zaporizhia, ZDMU.
Sepetiy, D. (2016). Why there is a "Hard problem of consciousness" Philosophical Thought, 2, 30-38.
Soloviov, O.V., Litsoeva N.V. (2016). The Man as a cause: About the inclusion of information phenomena in the objective activity of the brain in the form of mental phenomena. Psychology and Personality, 1, 31-42.
Soloviov, O.V., Soloviov, O.S. (2009). On the fundamental difference between determinism in the information networks of the human brain and computers. Artificial Intelligence, 3, 11-22.
Soloviov, O. V. (2007). The human self and its untruth. Kyiv: Nika-center.
Soloviov, O. V. (2008a). Semiotics of the human brain. Luhansk: VNU.
Soloviov, O. V. (2008b). Human "Self" in the "lumen" of the physical law. Questions of Philosophy, 11, 52-64.
Soloviov, O. V. (2012). Psychosemantic regulation of the functional systems of people: author. dis. doctor of psychol. sciences. Ins-t psychology named after G.S. Kostyuk, Kiev.
Soloviov, O. V. (2014). On the essential connection between the phenomena of energy and information. Philosophical Investigations, 20, 83-102.
Soloviov O.V. (2017). What "average brains" should be, or how free choice can make history. The Day, 102-103.
Soloviov O.V. (2019). The biological expediency of the activity of neural networks of the brain is not explained solely by physiological patterns. Physiological Journal, 65, 3, 53-64. Hacken, G. (2001). .Principles of brain functioning: a synergistic approach to brain activity, behavior and cognitive activity. Moscow: Per Se.
Hubel, D., Wiesel, T. (1984). Central mechanisms of vision. Brain. New York. 167-197. Damasio, A. R. (1999). The Filing of What Happens. New York, San-Diego, London: Harcourt Brace & Company.
Chalmers, D. (1996). The Conscious Mind. Oxford; New York: Oxford University Press. Friston, K. (2012). A Free Energy Principle for Biological Systems. Entropy, 14, 2100-2121; https://doi:10.3390/e14112100
https://doi.org/10.3390/e14112100
PMid:23204829 PMCid:PMC3510653
Mountcastle, V. (1978). An Organizing Principle for Cerebral Function: The Unit Model and the Distributed System. In: The Mindful Brain. Cambridge, MA: MIT Press.
Manzotti, R., Jeschke, S. (2016). A causal foundation for consciousness in biological and artificial agents. Cognitive Systems Research, 40, 172-185.
https://doi.org/10.1016/j.cogsys.2015.11.001
Soloviov, O. (2015). Neuronal Networks Responsible for Genetic and Acquired (Ontogenetic) Memory: Probable Fundamental Differences. Neurophysiology, 5, 419-431. https://doi:10.1007/s11062-016-9550-5
https://doi.org/10.1007/s11062-016-9550-5
Soloviov, O., Dyachenko, Yu., Kozak, R. (2019)/ Precise Behavioral Motor Response to an External Pain Stimulus Is Not Possible without a Subjective Experience of Pain. Neurophysiology, 51, No.6,
https://doi.org/10.1007/s11062-020-09843-8
Soloviov, O. (2020). Towards the general brain activity theory (GBT): seven principles of informational activity of the brain by means of phenomenon of consciousness. The Science of Consciousness online. September 14-20. Tucson, USA. Retrieved from: https://eagle.sbs.arizona.edu/sc/abs_report_bysession.php?p=C#16
Stapp, H. (2011). Mindful Universe. Springer.
https://doi.org/10.1007/978-3-642-18076-7
Vasylchenko, A. (2015). Towards the logic of projective identification. Journal of Applied Logic 13, 197-214. https://doi:10.1016/j.jal.2015.03.008.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 365
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).