Штучний інтелект як антропотехнологія
СТОРІНКА МОЛОДОГО НАУКОВЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2021.03.180Ключові слова:
штучний інтелект, антропотехнологія, повсякденне життя, людська природа, інструментальність, цифрове середовищеАнотація
Штучний інтелект — це комп’ютерна система, яка мислить або діє як людина. Особливості ШІ втілюють імпліцитні уявлення його розробників про природу людини. «Сильний» ШІ, який має загальні коґнітивні здатності дорослої людини, досі не створено, натомість «слабкі» ШІ вже є частиною планетарної обчислювальної інфраструктури. Нейронно-мережеві ШІ імітують специфічні типи людської поведінки, узагальнюючи дані про повсякденне життя користувачів. Такий підхід у створенні ШІ відповідає філософському мейнстріму ХХ сторіччя, коли повсякденне життя розглядали як джерело мовних та соціальних напередданостей, що забезпечують порозуміння. Також цей підхід спирається на класичну дихотомію «людина— машина» й відповідне уявлення, що людська природа є стабільною та незалежною від технологічного стану. Проте у постметафізичну добу, коли взаємодія людини з технікою є комунікативною, а не інструментальною, дані про людський побут не можуть бути незалежним зразком людськості. ШІ-застосунки не лише кодифікують дескриптивні аспекти людської природи, а й дисциплінують своїх користувачів, адже цифрове середовище, в якому можуть бути зібрані дані про повсякдення, уже впорядковане за допомогою ШІ. Відповідно, у цифровому середовищі люди змушені відтворювати нові норми поведінки, кодифіковані за допомогою ШІ, який є одним зі способів видозміни людської природи самою людиною. Вплив ШІ непомітний, позаяк цифрове середовище, в якому люди взаємодіють з ШІ, організовано недостатньо зрозумілим для користувачів чином. Антропотехнологічний характер ШІ є побічним наслідком розвитку платформ, тому творці ШІ не перебирають на себе відповідальність за втілені в їхніх розробках норми.
Посилання
Anand, K., Wang, Z., Loog, M., van Gemert, J. (2020). Black Magic in Deep Learning: How Human Skill Impacts Network Training. In: ArXiv:2008.05981 [Cs]. http://arxiv.org/abs/ 2008.05981
Bohman, J., Rehg, W. (2017). Jürgen Habermas. In: E. N. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Fall 2017). Metaphysics Research Lab, Stanford University. https://plato.stanford.edu/archives/fall2017/entries/habermas/
Bratton, B. H. (2015). The stack: On software and sovereignty. http://site.ebrary.com/id/11206783
https://doi.org/10.7551/mitpress/9780262029575.001.0001
Buhrmester, V., Münch, D., Arens, M. (2019). Analysis of Explainers of Black Box Deep Neural Networks for Computer Vision: A Survey. ArXiv:1911.12116 [Cs]. http://arxiv.org/abs/1911. 12116
Dennett, D. C. (1978). Artificial intelligence as philosophy and as psychology. Brainstorms: Philosophical Essays on Mind and Psychology, 109-126.
Domingos, P. (2012). A few useful things to know about machine learning. Communications of the ACM, 55 (10), 78-87.
https://doi.org/10.1145/2347736.2347755
Dreyfus, H. L. (1992). What computers still can't do: A critique of artificial reason. MIT Press. Feenberg, A. (2006). What is the philosophy of technology? In: J. R. Dakers (Ed.), Defining Technological Literacy: Towards an Epistemological Framework. Palgrave-Macmillan.
Feenberg, A. (2016). Ten paradoxes of technology. [In Ukrainian]. In: Anthology of the Modern Philosophy of Science, or ASIMO Smile (pp. 258-281). Ivan Franko.National University of Lviv.
Gorz, A. (2010). Intangible. Knowledge, value and capital. [In Russian]. PH. SU HSE.
Heidegger, M. (1993a). The Thing. [In Russian]. In: Time and Being: Articles and Speeches (pp. 316-327). PH "Respublika".
Heidegger, M. (1993b). The question of technology. [In Russian]. In: Time and Being: Articles and Speeches (pp. 221-238). PH "Respublika".
Hui, Y. (2016). On the existence of digital objects. University of Minnesota Press.
https://doi.org/10.5749/minnesota/9780816698905.001.0001
Jonas, H. (2001). The principle of communication. At the jokes of ethics for technological civilization. [In Ukrainian]. Libra. [=Йонас 2001]
Li, C. (2020, June 3). OpenAI's GPT-3 Language Model: A Technical Overview. https://lamb-dalabs.com/blog/demystifying-gpt-3/
Liao, S., Meskin, A., Knobe, J. (2020). Dual Character Art Concepts. Pacific Philosophical Quarterly, 101 (1), 102-128.
https://doi.org/10.1111/papq.12301
Lindberg, S. (2019). Being with Technique-Technique as being-with: The technological communities of Gilbert Simondon. Continental Philosophy Review, 52 (3), 299-310.
https://doi.org/10.1007/s11007-019-09466-9
Madden, S. (2012). From Databases to Big Data. IEEE Internet Computing, 16 (3), 4-6.
https://doi.org/10.1109/MIC.2012.50
McCarthy, J., Minsky, M., Rochester, N., Shannon, C. E. (1955). A Proposal for the Dartmouth
Summer Research Project on Artificial Intelligence. http://www-formal.stanford.edu/jmc/history/dartmouth/dartmouth.html
Müller, C. J. (2016). Prometheanism: Technology, digital culture and human obsolescence. Rowman & Littlefield International.
Nilsson, N. J. (1998). Artificial Intelligence A New Synthesis. Elsevier Science. http://kcl.eblib.com/patron/FullRecord.aspx?p=1014253
Penrose, R. (1995). Beyond the Doubting of a Shadow A Reply to Commentaries on Shadows of the Mind. PSYCHE: An Interdisciplinary Journal of Research On Consciousness, 2. Putnam, H. (Ed.) (1975). The meaning of 'meaning.' In: Mind, Language and Reality (pp. 215- 271). Cambridge University Press.
https://doi.org/10.1017/CBO9780511625251.014
Reuter, K. (2019). Dual character concepts. Philosophy Compass, 14 (1), e12557.
https://doi.org/10.1111/phc3.12557
Russell, S. J., Norvig, P. (2020). Artificial intelligence: A modern approach (Fourth edition). Pearson.
Searle, J. R. (1980). Minds, brains, and programs. Behavioral and Brain Sciences, 3 (3), 417- 424.
https://doi.org/10.1017/S0140525X00005756
Simondon, G., Adkins, T. (2020). Individuation in light of notions of form and information. Uni- versity of Minnesota Press.
Singularity.FM (2013). Marvin Minsky on AI: The Turing Test is a Joke! (July 12, 2013). https:// www.singularityweblog.com/marvin-minsky/
Sloterdijk, P. (2009). Rules for the Human Zoo: A Response to the Letter on Humanism. En- vironment and Planning D: Society and Space, 27 (1), 12-28.
Sloterdijk, P. (2014). Anthropo-Technology. New Perspectives Quarterly, 31 (1), 12-19.
https://doi.org/10.1111/npqu.11419
Stiegler, B. (1998). Technics and time. Stanford University Press.
Turing, A. M. (1950). I.-COMPUTING MACHINERY AND INTELLIGENCE. Mind, LIX (236), 433-460.
https://doi.org/10.1093/mind/LIX.236.433
Waldenfels, B. (1991). Everyday life as a melting pot of rationality. [In Russian]. In: Socio-Logos (pp. 39-50). Progress.
Weiser, M. (1999). The Computer for the 21st Century. SIGMOBILE Mob. Comput. Commun. Rev., 3 (3), 3-11.
https://doi.org/10.1145/329124.329126
Yermolenko, A. (2019). Normative coherence of philosophical discourse. [In Ukrainian]. Philosophska Dumka, 5, 21-28.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 208
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
