Відділ філософії культури, етики та естетики: історія та сучасність
Основні дослідницькі напрями та відділи Інституту
Анотація
Відділ філософії культури розпочав свою роботу 1984 року. У 1990-х зміна суспільних умов існування філософської думки зі здобуттям незалежності спричинила відмову від марксистської парадигми теоретичної монополії на визначення засад та спрямованості гуманітарного мислення. Це принципово зняло питання подолання соціального редукціонізму та відкрило можливість нових пріоритетів дослідження культурної реальності та розуміння людини.
Від середини 1990-х науково-дослідницька програма відділу невпинно трансформується: відбувається перехід від осмислення сенсу та категорійних форм культурної реальності до аналізу різноманітних проєкцій соціокультурного поступу. Тематика досліджень збагачується вивченням проблеми національного буття, феномену політики, ґлобалізації та цивілізаційного вибору, громадянського суспільства, культурної політики, феномену насильства тощо. Зберігається теоретичний примат онтологічного підходу до культури, який передбачає розуміння культури як способу людського буття. Проте методологічний інструментарій, застосовуваний у дослідженнях конкретних тематик, більшою мірою зорієнтований на специфіку досліджуваного предмета та досвід його аналізу в сучасній світовій філософській думці.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 112
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).