ТВОРЧІСТЬ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ У ПОЛЬСЬКІЙ НАУКОВІЙ ДУМЦІ
Філософія Григорія Сковороди: історія і сучасність
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2022.04.066Ключові слова:
Григорій Сковорода, польська наука, історія української філософії, сковородознавство, літературознавствоАнотація
Стаття має на меті представити польські дослідження літературної творчості та філософської думки Григорія Сковороди, які започаткував Адам Гонори Кіркор у 1874 р. Наукове осмислення спадщини Сковороди спочатку здійснювалося на історико-літературному рівні. У контексті історії української літератури Юзеф Третяк, Іван Франко та Богдан Лепкий подали загальну характеристику творчості Сковороди, вбачаючи в ній лише ориґінальний стиль і компілятивність думок. У польський філософський дискурс постать Сковороди увів Іван Мірчук, досліджуючи світогляд Сковороди із перспективи української національної філософії. Дослідження польського доробку принесло цікаву і важливу знахідку. Це незаслужено забута розлога стаття Ярослава Ульванського «Філософія Г.С. Сковороди», видана 1930 р., в якій автор схарактеризував вчення Сковороди доводячи їхню пантеїстичну натуру. Переломною подією стала видана у Варшаві монографія Дмитра Чижевського, який увів містичну філософію Сковороди у контекст західноєвропейської містики XVII–XVIII ст. Міжвоєнний період завершується працею Чеслава Ястшембца-Козловського, який творчість Сковороди аналізував на тлі месіаністичної філософії Юзефа Гене-Вронського. Після Другої світової війни до 90-х років XX ст. дослідженнями спадщини Сковороди займалися переважно філологи. Ришард Лужний і Влодзімєж Мокрий розглядали поетичну творчість Сковороди як християнського філософа. У ХХІ столітті польські дослідження дедалі частіше входять у філософський і теологічний дискурс. Денис Пилипович досліджував античні та патристичні джерела містичного мислення Сковороди та порівняв його з вченням Паїсія Величковського. Ірина Бетко проаналізувала його поезію з точки зору теорії архетипів Юнґа. Міхал Гандзель провів поглиблений історико-філософський аналіз філософії Сковороди, вбачаючи в Сковороді представника панентеїстичного напряму, а Павло Снопков розглядав концепцію самопізнання Сковороди з точки зору психологічних теорій Юнґа та Маслоу.
Посилання
Betko, I. (2015). Mądrość na śpiewająco: religijno-filozoficzna problematyka «Pieśni naboż- nych» Hryhorija Skoworody. In: Festiwal filozofii, 7: Filozofia i muzyka, red. Starzyńska- Kościuszko, Е., Kucner, A., Wasyluk, P. (ss. 179-190). Olsztyn: Instytut Filozofii UWM w Olsztynie.
Betko, I.(2014). Ukraiński Sokrates. Pomiędzy filozofią, mistyką a ezoteryzmem: interpretacja duchowej spuścizny Hryhorija Skoworody (1722-1794) jako problem epistemologiczny. Ruch Filozoficzny, LXXI (1), 135-148.
https://doi.org/10.12775/RF.2014.010
Bordukova, N. (1999). The work of Hryhoriy Skovoroda in the reception of Dmytro Bagaliya. [In Ukrainian]. In: Zbirnyk Kharkivskoho istoryko-pfilolohichnoho tovarystva. Nova seriia. Vol. 8 (pp. 65-75). Kharkiv.
Chyhzevskii, D. (1934). Philosophy of H.S. Skovoroda. [In Ukrainian]. Warszawa.
Franko, I. (1892). Charakterystyka literatury ruskiej XVI-XVIII w. In: Kwartalnik Historyczny (ss. 693-728).
Franko, І. (1986a). Letters (1886-1984) (vol. 49) [In Ukrainian], Kyiv: Naukova dumka.
Franko, І. (1986b). Letters (1895-1916) (vol. 50). [In Ukrainian]. Kyiv: Naukova dumka.
Handzel, M.T. (2017). Wprowadzenie do lektury tekstu. Hryhorij Skoworoda, «Obudziwszy się ujrzeli Jego chwałę...». Theofos, 3, 229-240.
Handzel, M.T. (2019). Teoria poznania samego siebie Hryhorija Sawycza Skoworody. Studium hi- storyczno-filozoficzne. Głogów, Kraków: Theos-Logos. https://www.researchgate.net/publication/284550651_Antropologia_i_sofiologia_w_ tworczosci_Grzegorza_Skoworody_i_Hildegardy_z_Bingen_Analiza_ porownawcza?enrichId=rgreq-48f2d451b6dae4c0898e1eb297635d30-XXX&enrichSourc e=Y292ZXJQYWdlOzI4NDU1MDY1MTtBUzozMDA3NTk5NDMwMDgyNjVAMTQ 0ODcxODE2NjcxNA%3D%3D&el=1_x_3&_esc=publicationCoverPdf -27.09.2022.
Janiv, V. (1974). Towards the systematization of Ivan Mirchuk's views on the Ukrainian person. [In Ukrainian]. In: О. Kultchytskyj (Ed.), Collection in honor of Ivan Mirchuk (1891-1961) (pp. 149-195). Munich, New York, Paris, Winnipeg.
Jastrzębiec-Kozłowski, Cz. (1939). Grzegorz Skoworoda, myśliciel ukraiński. Problemy Europy Wschodniej, I (2), 120-128; 3, 185-194.
Kirkor, A.H. (1874). O literaturze pobratymczych narodów słowiańskich. Kraków.
Kołakowski, L. (1965). Świadomość religijna i więź kościelna : studia nad chrześcijaństwem bezwyznaniowym siedemnastego wieku. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
Kostomarov, N. (1922). Autobiography of N.I. Kostomarov / Ed. By V. Kotelnykov, [In Russian]. Moscow: Zadrugha.
Kuffel, J. (2005). W drodze na Tabor. Theosis w życiu i twórczości św. Paisjusza Wieliczkowskiego. Kraków: Promo.
Łepki, B. (1930). Literatura ukraińska. Podręcznik informacyjny. Warszawa, Kraków: Słowianie. Lesiv, М. (1972). The language of Hryhorii Skovoroda's works. [In Ukrainian]. Naša Kultura, 2 (176), 6-9, 10-11.
Lesiv, М. (2016). The language of Hryhorii Skovoroda. [In Ukrainian]. In: М. Lesiv, Ukrainian literary language of the XVII-XVIII centuries. Collected works / Ed. by V. Pylypovyč (pp. 145-166). Peremyšl: Tovarystvo "Ukrainskyi narodnyi dim" u Peremyšli.
Łużny, R. (1966). Pisarze kręgu Akademii Kijowsko-Mohylańskiej a literatura polska. Z dziejów związków kulturalnych polsko-wschodniosłowiańskich XVII-XVIII w. Kraków: Uniwersytet Jagielloński.
Łużny, R. (1985). Grzegorz Skoworoda, czyli sacrum w literaturze Ukraińców. Znak, XXXVII (6:367), 66-81.
Łużny, R. (1993). Grzegorza Skoworody, ostatniego przedstawiciela wschodniosłowiańskiego baroku «poesis sacra». Przegląd Humanistyczny, XXXVII (4:319), 93-98.
Mirczuk, I. (1927). O słowiańskiej filozofji: próba charakterystyki. Przegląd Filozoficzny, XXX (2-3), 117-135.
Mirczuk, I. (1928). Filozof ukrai ski H.S. Skoworoda. Przegląd filozoficzny, XXXI (1-2), 60-62. Mirczuk, I. (1928). Filozofja słowiańska. Przegląd Filozoficzny, XXXI (1-2), 34-36.
Mirtschuk, I. (1929). Tolstoj und Skovoroda, zwei nationale Typen. Abhandlungen des Ukrainischen Wissenschaftlichen Institutes in Berlin (Bd. II, SS. 24-51). Berlin.
https://doi.org/10.1515/9783112676745-002
Mokry, W. (1996). Od Iłariona do Skoworody. Antologia poezji ukraińskiej XI-XVIII w. Kraków: Towarzystwo Autorów i Wydawców Prac Naukowych «Universitas».
Mokry, W. (1997). Hryhorija Skoworody rozumienie Chrystusa jako idealnego - «prawdziwego człowieka». In: A. Raźny (red.), D. Piwowarska (red.), Słowianie Wschodni. Duchowość, Mentalność, Kultura (ss. 55-61). Kraków: Wydawnictwo Bohdan Grell i Córka.
Mokry, W. (1998). Idea wolności w rozumieniu Hryhorija Skoworody i Tarasa Szewczenki. In: Z polskich studiów slawistycznych, seria IX (ss. 217-223). Warszawa.
Moskałyk, J. (2016). Najważniejszy punkt odniesienia dla osoby i rzeczywistości stworzonej wg Hryhorija Skoworody (1722-1794). Seminare. Poszukiwania naukowe, 37, 2, 11-22.
https://doi.org/10.21852/sem.2016.2.01
Obolevitch, T. (2015). Antropologia i sofiologia w twórczości Grzegorza Skoworody i Hildegardy z Bingen. Analiza porównawcza, [on-line].
Pilipowicz, D. (2020), Tożsamość filozofa : przyczynek do tematu Skoworoda i Ukraina. In: Kęsek, R., Pilipowicz, D. Tożsamość i pamięć : konteksty kulturowe i społeczne: studia ukrainoznawcze (ss. 75-92), Krak w: Wydawnictwo Księgarnia Akademicka.
https://doi.org/10.12797/9788381383349.04
Pilipowicz, D. (2000). The work of Grigoriy Skovoroda against the background of the German mysticism of Angel Silesius (1624-1677). In: W. Mokry (red.), Harmonijne wsp istnienie kultury Wschodu i Zachodu na Ukrainie (ss. 118-125). Krak w: Szwajpolt Fiol.
Pilipowicz, D. (2010). Rozmowa o duchowym świecie. Hryhorij Skoworoda Filozofia - Teologia - Mistyka. Kraków: Szwajpolt Fiol.
Pshenychnyi, J., Jancen, W. (2003). Correspondence between Dmytro Tschižewskij and Vasyl Simovych. [In Ukrainian]. In: R. Mnykh, J. Pshenychnyi (Eds.), Dmytro Tschižewskij and world Slavic studies. Collection of research papers, vol. І. Drohobych: Kolo.
Sapeńko, R. (2009). On the issue of Polish studies of the work of Grigorii Savvich Skovoroda. [In Rus- sian]. In: L. Kiejzik, J. Ugli (Eds.), Polskie badania filozofii rosyjskiej. Przewodnik po literatu- rze. Część pierwsza (pp. 31-41). Warszawa: Fundacja Aletheia.
Sapeńko, R. (2009). К вопросу о польских исследованиях творчества Григория Саввича Ско- вороды. In: L. Kiejzik, J. Ugli (Eds.), Polskie badania filozofii rosyjskiej. Przewodnik po lite- raturze. Część pierwsza (cс. 31-41). Warszawa: Fundacja Aletheia.
Sidorenko, H. (1961). Zarys wersyfikacji ukraińskiej. Wrocław-Warszawa-Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.
Snopkov, P. (2021). Hryhorij Skoworoda. Od samopoznania do samoaktualizacji. Olsztyn: Wydaw- nictwo UAWM.
Studentowa, T. (2012). Kiedy serce śpi. Semantyka snu w twórczości Hryhorija Skoworody. In: Wielkie tematy kultury w literaturach słowiańskich. Slavica Wratislaviensia CLV (ss. 113- 121). Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego.
Tretiak, J. (1912). Piotr Skarga w dziejach i literaturze Unii Brzeskiej. Kraków: Akademia Umie- jętności.
Tretiak, J. (1918). Dawna poezja ruska. In: S. Tarnowski, W. Bruchnalski, T. Sinko, B. Chlebowski, A. Bruckner, I. Chrzanowski, J. Kallenbach, W. Hahn, B. Gubrynowicz, K. Wojciechowski, M. Mann, T. Grabowski, J. Tretiak (Eds.), Dzieje literatury pięknej w Polsce, (cz. II, 419-528). Kraków: Akademia Umiejętności.
Ulwański, J. (1930). Filozofja G.S. Skoworody. Kwartalnik Filozoficzny, VIII, 194-244. Ushkalov, L. (2002). Two centuries of skovorodiana. Bibliographical guide. [In Ukrainian]. Kharkiv: Akta.
Ushkalov, L. (2006). Skovoroda and Ukraine. In: L. Ushkalov, Essays on Ukrainian Baroque (pp. 133-162). Kyiv: Fakt.
Witkowski, W. (1972). Czy Skoworoda pisał mieszaniną języka starocerkaewnego, rosyjskiego i ukraińskiego? Slavia Orientalis, XXI (4), 399-412.
Zabuzhko, О.S. (1993), Philosophy of Ukrainian idea end European context. [In Ukrainian]. Kyiv: Osnovy.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 279
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
