Дослідження феноменології на початку хх сторіччя: польський та український радянський контексти (до 100-річчя публікації циклу статей В. Юринця «Едмунд Гусерль» (1922—1923))
СТОРІНКА МОЛОДОГО НАУКОВЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2023.03.130Ключові слова:
феноменологія, історія української філософії, Львівський університет, феноменологія у Польщі, Володимир Юринець, критика буржуазної філософіїАнотація
Стаття презентує зіставлення інтерпретацій ранньої філософії Едмунда Гусерля, створених у різних локальних контекстах: польськими дослідниками (Казимир Твардовський, Ян Лукасевич, Владислав Татаркевич, Роман Інґарден, Александр Розенблум-Августовський)у період 1895—1945, та українським філософом Володимиром Юринцем. Таке зіставлення здійснене на тлі розгляду відмінностей умов розвитку філософії у передвоєнній та міжвоєнній Польщі та СРСР.Авторка демонструє схожість прочитань Гусерлевої феноменології польськими дослідниками та Юринцем і доводить, що подібність між ними виявляється не лише у тематичній спрямованості критики феноменологічної філософії, а й у її обґрунтованості та рівні. Крім того, авторка пропонує підхід до дослідження постаті і доробку Юринця, ґрунтований на розгляді його як представника насамперед західної інтелектуальної культури. Зокрема, обґрунтовано можливість розглядати Юринцеві закиди Гусерлевому проєктові феноменологічної філософії не як зумовлені ідеологічним диктатом, а як симптоматичні для європейської інтелектуальної культури початку ХХ сторіччя. І Юринець, і польський феноменологічний рухкритикують феноменологію за брак узгодженості, причому йдеться як про внутрішню узгодженість феноменологічної філософії, так і про узгодженість її з тогочасними науками. Окрему увагу приділено ролі Юринця в історії українських досліджень феноменологічної філософії у контексті дискусії про витоки досліджень феноменології в Україні. Авторка вважає плідними для сучасних досліджень феноменологічної філософії в Україні розвідки щодо феноменологічного руху у Польщі — явища, яке справило вагомий вплив на розвиток широкого кола гуманітарних дисциплін у Європі ХХ—ХХІ сторіч і яке має безпосередні перетини та спільні персоналії з українською філософією. Те саме видається перспективним і щодо інших європейських локальних традицій
Посилання
Bęben, D. (2012). Recepcja fenomenologii Edmunda Husserla w Polsce. Próba periodyzacji. Fenomenologia, 10, 107-123.
Blaustein, L. (1928). Husserlowska nauka: o akcie, treści i przedmiocie przedstawienia. Lwów: Nakładem Towarzystwa Naukowego z Zasiłkiem Ministerstwa Wyznań Religijnych i Oś wie cenia Publicznego.
Bohachov, A. (Ed.). (2001). Phenomenology: Reception in Eastern Europe: Yearbook 2000. [In Uk rainian]. Kyiv: Tandem.
Husserl, E. (1994). Briefwechsel. Band I. Die Brentanoschule (Vol. I). Dordrecht: Kluwer.
https://doi.org/10.1007/978-1-4899-3805-3
Husserl, E. (2021). Logische Untersuchungen. Hamburg: Felix Meiner Verlag.
Ingarden, R. (1919a). Dążenia fenomenologów. Przegląd Filozoficzny, 22(3), 118-156.
Ingarden, R. (1919b). Dążenia fenomenologów (Dokończenie). Przegląd Filozoficzny, 22(4), 315-351.
Ingarden, R. (1929). Leopold Blaustein, Husserlowska nauka: o akcie, treści i przedmiocie przedstawienia. Archiwum Towarzystwa Naukowego we Lwowie, Dział II. T. IV, Zesz. 3,Lwów 1928. Przegląd Filozoficzny, 32(4), 315-316.
Kebuladze, V. (2009). The History of the Development of Phenomenological Philosophy in Ukraine. [In Ukrainian]. Philosophical Thought, 1, 5-12.
Kebuladze, V. (2013). Contraband of the Mind. [In Ukrainian]. Retrieved from: http://ukrzurnal.eu/ukr.archive.html/1343/
Kebuladze, V. (2017). Phenomenology of Experience. [In Ukrainian]. Kyiv: Dukh i Litera.
Łukasiewicz, J. (1904). Z posiedzen Polskiego Towarzystwa Filozoficznego. Przegląd Filozoficzny, (4), 476-477.
Mukha & Darmoriz. (2021). Philosophical Seminars of Roman Ingarden. In: Shevchuk, D. (Ed.), Philosophy of Roman Ingarden and the Present (pp. 16-30). [In Ukrainian]. Ostroh:Publishing House of the National University "Ostroh Academy".
Philosophy Lviv-Style. (2021). Yarina Yurynets: Volodymyr Yurynets and the Lviv Philosophical School [Video]. [In Ukrainian]. Retrieved from: https://www.youtube.com/watch?v=LT_GclKj1uQ
Płotka, W. (2017). Early phenomenology in Poland (1895-1945): Origins, development, and breakdown.
https://doi.org/10.1007/s11212-017-9274-0
Studies in East European Thought, 69(1), 79-91. https://doi.org/10.1007/s11212-017-9274-0.
https://doi.org/10.1007/s11212-017-9274-0
Prychepii, Ye. (1971). The Phenomenological Concept of Consciousness by E. Husserl. [In Uk rainian].Kyiv: Naukova Dumka.
Prychepii, Ye. (1983). Bourgeois Sociology of Knowledge (Critique of Methodological Principles).[In Russian]. Kyiv: Naukova Dumka.
Rozenblum, A. (1924). O teorji poznania. Przegląd Filozoficzny, 27(3-4), 267-268.
Rozhenko, M. (1996). The Tragedy of Academician Yurynets: Strokes to the History of Ukrainian Philosophy in the Soviet Era. [In Ukrainian]. Kyiv: Ukrainian Center for Spiritual Culture.
Shevchuk, D. (2021). The Philosophy of Roman Ingarden and the Present. [In Ukrainian]. Ostroh:Publishing House of the National University «Ostroh Academy».
Shevchuk, K. (2021). Roman Ingarden: Philosophical Personality. In: Shevchuk, D. (Ed.), The Philosophy of Roman Ingarden and the Present (pp. 8-15). [In Ukrainian]. Ostroh: Publishing House of the National University "Ostroh Academy".
Tatarkiewicz, W. (1913). Szkoła fenomenologów. Ruch Filozoficzny, 3(10), 257-/263.
Twardowski, K. (1894). Zur Lehre vom Inhalt und Gegenstand der Vorstellungen. Eine psychologische Untersuchung. Wien: Alfred Hölder.
Twardowski, K. (2018). Selected Works / Transl. from Polish, afterword: M. Bondarchuk, O. Honcharenko, S. Ivanyk, I. Karivets. [In Ukrainian]. Kharkiv: Folio.
Volenskyi, Ya. (2021). Roman Ingarden and the Lviv-Warsaw School. In: Shevchuk, D. (Ed.), Philosophy of Roman Ingarden and the Present (pp. 31-61). [In Ukrainian]. Ostroh: Publishing House of the National University "Ostroh Academy".
Węgrzecki, A. (2001). Zarys recepcji fenomenologii w Polsce. In: A. Strzałkowski (Ed.), Recepcja w Polsce nowych kierunków i teorii naukowych (pp. 9- 20). Polska Akademia Umiejętności: Kraków.
Witkiewicz & Ingarden (2002). Korespondencja filozoficzna. Warszawa: Wydawnictwo IFi SPAN, Collegium Civitas Press.
Yurynets, V. (1922). Edmund Husserl. [In Russian]. Pod Znamenem Marksizma, 11-12, 61-82.
Yurynets, V. (1923). Edmund Husserl. [In Russian]. Pod Znamenem Marksizma, 4-5, 61-85.
Yurynets, V. (1924). Freudism and Marxism. [In Russian]. Pod Znamenem Marksizma, 8-9, 51-93.
Yurynets, V. (1928). Pavlo Tychyna: An Attempt at Critical Analysis. [In Ukrainian]. Kharkiv: Knyhospilka.
Yurynets, V. (1929). Falsification of Dialectics in Contemporary Bourgeois Philosophical Lite rature. [In Ukrainian]. Pid Praporom Marksyzmu, 6, 5-26. Kharkiv: DVU.
Yurynets, V. (1930). Philosophical-Sociological Essays. [In Ukrainian]. Kharkiv: DVU
Yurynets, V. (1932). Materialist Dialectics as a Philosophical Science. Dialectical Materialism and Physics. [In Ukrainian]. Kharkiv: Dialectical Materialism for Universities and Workers.
Yurynets, Ya. (2010). Volodymyr Yurynets: Years of Student Life at Lviv University. [In Uk rainian]. MAGISTERIUM, 39, 86-90
Yurynets, Ya. (2012). Near the Sources of «Critique of Contemporary Bourgeois Philosophy» (To wards the History of Ukrainian Philosophy in the Soviet Era). [In Ukrainian]. MAGISTERIUM, 47, 49-54.
Zabuzhko, O. (1994). Philosophy and Cultural Consciousness of the Nation (a report presented at the 11th Congress of the International Association of Ukrainian Studies in Lviv in August 1993). [In Ukrainian]. Retrieved from: http://exlibris.org.ua/zabuzko/r04.html
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 123
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
