ВЗАЄМОДІЯ ЛЮДИНИ І МАШИНИ: ВИРІВНЮВАННЯ, АДАПТАЦІЯ, БУТТЯ ДІЄВЦЕМ
ЛОГІКА, МЕТОДОЛОГІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ НАУКИ
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2024.04.130Ключові слова:
активність (здатність до дій), взаємо)дії, дієвець, машина, вирівнювання, адаптування, штучний інтелектАнотація
У статті окреслено головні моменти проєкту «Зрушення до ґрунтованої на здатності до дій філософії (передових) технологій». Основний сюжет цієї розвідки стосується взаємодій між людьми та машинами й відповідної інтерпретації взаємного вирівнювання, адаптації залучених до таких взаємодій дієвців, а також статус дієвця як такий. Щодо теоретичних та історичних підстав проєкту можна згадати такі дослідницькі галузі, як філософія науки, філософія технології, філософія інженерно-конструкторських технологічних дій, STS (соціальні дослідження науки і технологій), прикладна етика тощо. Розглянути активність (здатність до дій) як технологію, переосмислити роль активності (здатності до дій) у технології є найамбітнішою метою зазначеного проєкту: «активність (здатність до дій) як технологія» зумовлює фокусування на активності (здатності до дій) завдяки технології. Англомовні терміни «agency» та «activity» використовуються в цій статті як синоніми з огляду на основне аристотелівське значення активності (здатності до дій) як потенційної здатності дієвця до дій. Запропонована автором теорія дії та активності (здатності до дій) (і, відповідно, захищена у 2016 році дисертація доктора філософських наук) застосовується для філософських переосмислень різноманітних проблем, що стосуються поточного неперервного вдосконалення сфер штучного інтелекту; машинного навчання (включно з глибинними методами навчання та методами симулювання); винайдення і вдосконалення комп’ютерів та кодів; машин та роботів з числовим керуванням; пристроїв, оснащених комп’ютерними мікросхемами; «розумних об’єктів» тощо.
Отримати емпіричні матеріали для описаного у статті дослідницького проєкту про взаємодії між людьми та машинами можна від співпраці, наприклад, із такими «лабораторіями» німецького Аахенського університету RWTH: Інститут промислової інженерії та ергономіки (https://www.iaw.rwth-aachen.de/cms/~ieplw/IAW/lidx/1/); Конструкторський центр робототехніки (https://construction-robotics.de/en/); Кафедра особистості та технології (https://www.itec.rwth-aachen.de/cms/~sjbp/ITEC/?lidx=1).
Посилання
Austin, J.L. (1962). How to Do Things with Words. Cambridge, MA: Clarendon Press.
Bachelard, G. (1985). The New Scientific Spirit (originally published in 1935, transl. by A. Goldhammer). Boston, MA: Beacon Press.
Barandiaran, X.E., Di Paolo, E., Rohde, M. (2009). Defining Agency: Individuality, Normativity, Asymmetry, and Spatio-Temporality in Action. Adaptive Behavior, 17(5), 367-386.
https://doi.org/10.1177/1059712309343819
Bostrom, N. (2013). Superintelligence. Paths, Dangers, Strategies. Oxford: Oxford University Press.
Bratman, M.E. (1992). Shared Cooperative Activity. The Philosophical Review, 101, 327-341.
https://doi.org/10.2307/2185537
Bratman, M.E. (2007). Structures of Agency: Essays. Oxford: Oxford University Press.
https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195187717.001.0001
Brooks, R. (1990). Elephants don't play chess. Robotics and Autonomous Systems, 6(1-2), 3-15.
https://doi.org/10.1016/S0921-8890(05)80025-9
Capurro, R, & Nagenborg, M. (Eds.). (2009). Ethics and Robotics. Heidelberg: Akademische Verlagsgesellschaft.
Cavell, S. (1976). Knowing and acknowleding. In: Must We Mean What We Say? A Book of Essays (ed. by S. Cavell) (pp. 220-245). Cambridge: Cambridge Rafael University Press.
Cavell, S. (1988). The Uncanniness of the Ordinary. In: In Quest of the Ordinary (ed. by S. Cavell) (pp. 153-180). Chicago: Chicago University Press.
https://doi.org/10.7208/chicago/9780226417288.001.0001
Dessauer, F. (1927). Philosophie der Technik. Das Problem der Realisierung. Bonn: Cohen.
Dessauer, F. (1972). Philosophy in Its Proper Sphere (partial translation of Philosophie der Technik). In: Philosophy and Technology (ed. by C. Mitcham. R. Mackey) (pp. 317-334). New York: Free Press.
Davidson, D. (1963). Actions, Reasons, and Causes. The Journal of Philosophy, LX, 685-700.
https://doi.org/10.2307/2023177
Dennett, D. (1971). Intentional systems. Journal of Philosophy, 68, 87-106.
https://doi.org/10.2307/2025382
Dennett, D. (1984). The Intentional Stance. Cambridge, MA: Bradford Books/MIT Press.
Dias, P. (2019). Philosophy for Engineering: Practice, Context, Ethics, Models, Failure. Singapore: Springer.
https://doi.org/10.1007/978-981-15-1271-1
Dignum, V., Baldoni, M., Baroglio, C. et al. (2018). Ethics by Design: necessity or curse? In: AIES'18: Proceedings of the 2018 AAAI/ACM Conference on AI, Ethics, and Society (pp. 60-66). S.l.
https://doi.org/10.1145/3278721.3278745
Ellul, J. (1964). The technological society (originally published in 1954). New York: Knopf.
EU. (2013). Responsible Research and Innovation (RRI), Science and Technology. Special Eurobarometer 401. Brussels: European Commission. Retrieved from: https://data.europa.eu/data/datasets/s1096_79_2_401?locale=en
EU High-Level Expert Group on AI. (2019). Ethics guidelines for trustworthy AI. Brussels: European Commission. Retrieved from: https://ec.europa.eu/newsroom/dae/document.cfm?doc_id=60419
Floridi, L. (2013). The ethics of information. Oxford: Oxford University Press.
Floridi, L. & Jack, W.S. (2002). Computer Ethics: Mapping the Foundationalist Debate. Ethics and Information Technology, 4(1), 1-9.
https://doi.org/10.2139/ssrn.3848437
Frankfurt, H. (1971). Freedom of the Will and the Concept of a Person. Journal of Philosophy, 68(1), 5-20.
https://doi.org/10.2307/2024717
Frankfurt, H. (1978). The Problem of Action. American Philosophical Quarterly, 15(2), 157-162.
Gallagher, S. (2005). How the Body Shapes the Mind. Oxford: Oxford University Press.
https://doi.org/10.1093/0199271941.001.0001
Gallagher, S. (2008). Inference or Interaction: Social Cognition without Precursors. Philosophical Explorations, 11(3), 163-74.
https://doi.org/10.1080/13869790802239227
Gallagher, S. (2020). Action and Interaction. Oxford: University Press.
https://doi.org/10.1093/oso/9780198846345.001.0001
Goldman, A.I. (1970). A Theory of Human Action. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall.
Gramelsberger, G. (2023). Philosophie des Digitalen zur Einführung. Hamburg: Junius.
https://doi.org/10.1515/9783839474976-010
Heidegger, M. (1993). The Question Concerning Technology, (originally published in 1953). In: Basic Writings: Second Edition, Revised and Expanded (ed. by D.F. Krell) (pp. 307-342). New York: Harper Collins.
Hornsby, J. (1980). Actions. London: Routledge & Kegan Paul.
Hornsby, J. (2004). Agency and Actions. In: Agency and Action (ed. by J. Hyman, H. Steward) (pp. 1-23). Cambridge: Cambridge University Press.
https://doi.org/10.1017/CBO9780511550843.002
Hornsby, J. (2010). Trying to Act. In: A Companion to the Philosophy of Action (ed. by T. O'Connor, C. Sandis) (pp. 18-25). Hoboken, NJ: Wiley-Blackwell.
https://doi.org/10.1002/9781444323528.ch3
Hornsby, J. (2012). Actions and Activity. Philosophical Issues, 22(1), 233-245.
https://doi.org/10.1111/j.1533-6077.2012.00227.x
IEEE. (2021). 7000-2021 - IEEE Standard Model Process for Addressing Ethical Concerns during System Design (INSPEC Accession Number: 21566827). Piscataway Township, NJ: Institute of Electrical and Electronics Engineers. https://doi.org/10.1109/IEEESTD.2021.9536679
Kaminski, A. (2020). Gründe geben. Maschinelles Lernen als Problem der Moralfähigkeit von Entscheidungen. In: Ethische Herausforderungen von Big-Data (ed. by K. Wiegerling, M. Nerurkar, C. Wadephul) (pp. 151-174). Bielefeld: Transcript.
https://doi.org/10.1007/978-3-658-27149-7_6
Kapp, E. (2018). Elements of a Philosophy of Technology: On the Evolutionary History of Culture (originally published in 1877). Minneapolis, MN: University of Minnesota Press.
https://doi.org/10.5749/j.ctv7n0cpf
Karafyllis, N.C. (2007). Growth of Biofacts: the real thing or metaphor? In: Tensions and Convergences. Technological and Aesthetic (Trans)Formations of Society (ed. by R. Heil, A. Kaminski, M. Stippack et al.) (pp. 141-152). Bielefeld.
https://doi.org/10.1515/9783839405185-011
Kasprowicz, D. (2019). Der Körper auf Tauchstation. Zu einer Wissensgeschichte der Immersion. Baden Baden: Nomos.
https://doi.org/10.5771/9783845298689
Laktionova, A. (2015). Collective and Individual Actions. [In Ukrainian]. Filosofiya Osvity / Philosophy of Education, 17(2), 108-118. Retrieved from: https://philosopheducation.com/index.php/philed/article/view/508
Laktionova, A. (2016). Philosophy of Action. [In Ukrainian]. Kyiv: Taras Shevchenko National University of Kyiv.
Laktionova, A. (2016a). Meta-Ontological Discourse on Being and Activity. [In Ukrainian]. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Political science, 120, 28-31.
Laktionova, A. (2016b). Contemporary Philosophy of Action (Practical Philosophy) in Analytic Tradition. [In Ukrainian]. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Philosophy, 1(23), 49-54.
Laktionova, A. (2020). Wittgenstein's method and contemporary studies of the history of analytical philosophy. (Book review of Oskari Kuusela, Wittgenstein on Logic as the Method of Philosophy: Re-examining the Roots and Development of Analytic Philosophy, Oxford University Press, 2019). Sententiae, 39(1), 176-184.
https://doi.org/10.31649/sent39.01.176
Laktionova, A. (2022). Performativity of Actions: Possible Mappings with Jennifer Hornsby's Views on Acting, Actions, Activity and Agency. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy, 1(6), 40-43. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2022/6-7/13
Laktionova, A. (2023). Philosophy of Engineering and Design (Technological) Actions. Philosophical Thought, 1, 148-161. https://doi.org/10.15407/fd2023.01.148
Laktionova, A. (2023a). Thematic "Infrastructure" of Philosophy of Engineering. In: The Days of Science of the Faculty of Philosophy - 2023 (ed. by A. Konverskyi) (pp. 109-112). Kyiv: Taras Shevchenko National University of Kyiv.
Laktionova, A. (2024). Common Agency and Actions. In: International Scientific Conference "The Days of Science of the Faculty of Philosophy - 2024". [Abstracts] (ed. board: A. Konverskyi et al.) (pp. 92-95). Kyiv: Kyiv University.
Latour, B. (2005). Reassembling the Social: An Introduction to Actor-Network-Theory. Oxford: Oxford University Press.
https://doi.org/10.1093/oso/9780199256044.001.0001
Law, J. (1992). Notes on the theory of the actor-network: Ordering, strategy, and heterogeneity. Systems Practice, 5(4), 379-393.
https://doi.org/10.1007/BF01059830
Leonelli, S. (2016). Locating ethics in data science: responsibility and accountability in global and distributed knowledge production systems. Philosophical Transactions of the Royal Society, A 374, 20160122. https://doi.org/10.1098/rsta.2016.0122.
Misselhorn, C. (2019). Grundfragen der Maschinenethik. Stuttgart: Reclam.
Mitcham, C. (1994). Thinking Through Technology: The Path Between Engineering and Philosophy. Chicago: University of Chicago Press.
https://doi.org/10.7208/chicago/9780226825397.001.0001
Mitcham, C. (2019). Steps toward a Philosophy of Engineering: Historico-Philosophical and Critical Essays. Lanham, MD: Rowman & Littlefield International.
Mori, M., MacDorman, K.F., & Norri Kageki. (2012). The Uncanny Valley. IEEE Robotics & Automation Magazine, 19, 98-100.
https://doi.org/10.1109/MRA.2012.2192811
Mumford, L. (1967-70). The Myth of the Machine (2 vols.). San Diego, CA: Harcourt.
Nolfi, S. (2022). Progress and challenges in adaptive robotics. Frontiers in Robotics and AI 9, 1020462. https://doi.org/10.3389/frobt.2022.1020462
Nordmann, A. (2006). Collapse of Distance: Epistemic Strategies of Science and Technoscience. Danish Yearbook of Philosophy, 41, 7-34.
https://doi.org/10.1163/24689300_0410102
Nyholm, S. (2023). Ethics of Artificial Intelligence. In: Encyclopedia of the Philosophy of Law and Social Philosophy (ed. by M. Sellers, S. Kirste) (pp. 1-8). Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-007-6730-0_1093-1
https://doi.org/10.1007/978-94-007-6519-1_1093
Pantsar, M. (2023). Developing Artificial Human-Like Arithmetical Intelligence (and Why) (pp. 1-18). In: Minds and Machines. [In print.]
https://doi.org/10.1007/s11023-023-09636-y
Roth, A.S. (2017). Shared Agency. In: The Stanford Encyclopedia of Philosophy (ed. by E.N. Zalta). Retrieved from: https://plato.stanford.edu/archives/sum2017/entries/shared-agency/
Schlosser, M. (2018). Embodied Cognition and Temporally Extended Agency. Synthese, 195(5), 2089-2112.
https://doi.org/10.1007/s11229-017-1320-4
Schlosser, M. (2019). Agency. In: The Stanford Encyclopedia of Philosophy, (ed. by E.N. Zalta). Retrieved from: https://plato.stanford.edu/archives/win2019/entries/agency/
Schomberg, R. von. (2013). A Vision of Responsible Research and Innovation. In: Responsible Innovation: Managing the Responsible Emergence of Science and Innovation in Society (ed. by R. Owen, J. Bessant) (pp. 51-74). London: John Wiley.
https://doi.org/10.1002/9781118551424.ch3
Searl, J. (1990). Collective Intentions and Actions. In: Intentions in Communication (ed. by P. Cohen, J. Morgan, M. Pollack) (pp. 401-415). Cambridge: MIT Press.
https://doi.org/10.7551/mitpress/3839.003.0021
Shapiro, L. (2007). The Embodied Cognition Research Programme. Philosophy Compass, 2(2), 338-346.
https://doi.org/10.1111/j.1747-9991.2007.00064.x
Shapiro, L. (2013). Dynamics and Cognition. Minds and Machines, 23(3), 353-75.
https://doi.org/10.1007/s11023-012-9290-2
Shapiro, L. (2019). Embodied Cognition. London, New York: Routledge.
https://doi.org/10.4324/9781315180380
Wang, S. (2019). Why Adaptive Robots are the Next Big Thing. In: roboticsbusinessreview.com, 29.7.2019. Retrieved from: htps://www.roboticsbusinessreview.com/content-from-our-sponsor/why-adaptive-robots-are-the-next-big-thing/
Wittgenstein, L. (1953). Philosophical Investigations (ed. by G.E.M. Anscombe, R. Rhees, transl. by G.E.M. Anscombe). Oxford: Blackwell.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
