ВІЙНА ТА МИР ЯК МОРАЛЬНІ ІМПЕРАТИВИ СЬОГОДЕННЯ

Анотація

У статті розглянуто війну та мир як виміри існування глобального світу. Вони окреслюють ситуацію цивілізаційного вибору, який або уможливить продуктивний розвиток планетарного людства, або призведе людство до катастрофи. Війна визначається як фатальна стратегія, яка завжди мала екстраординарний характер попри поширеність явища війни. Фатальність війни визначається подвійно. По-перше, тим, що в кінцевому підсумку всі учасники війни програють: у війні немає переможців, оскільки участь у війні нищить потенціал розвитку. По-друге, тим, що війна генерує відчуження людини та руйнацію нормативності. Цей ефект розкривається через аналіз двох процесів деформації людського буття: розлюднення людини та знецінення цінностей. Основою відповіді на питання «як можлива сучасна війна?» стає обґрунтування світової кризи нормативності, яка розгортається у глобальній дійсності. Сучасна війна вже набула всесвітнього характеру попри те, що театри військових дій – в Україні та на Близькому Сході – поки що є локальними. Її специфіка розкривається через оскарження трьох очевидностей війни, які властиві її узвичаєному розумінню. Перша очевидність полягає в класичному розумінні війни як політичного інструменту («продовження політики насильницькими засобами»). На противагу цьому стверджується, що в певні історичні періоди війна може стати самоціллю і перетворитися на усталений спосіб існування суспільств; треба бути готовими до того, що нині глобальне людство в такий період вступає. Друга очевидність – це самі військові дії. Однак справжньою основою війни є зростання ролі насильства в життєдіяльності людей, яке випливає з примату інтересів над цінностями. Витоком війни є деструкція та заміщення цінностей інтересами. Третя очевидність – наслідки війни. Це не тільки безсумнівні руйнації та смерті, а й розлюднення людини. Як тригери сучасної війни визначено маніакальні ідеократичні режими, ретроградні стратегії глобалізму та боротьби держави за своє існування.