Неоорієнталістські релігійні рухи в умовах російсько-української війни: специфіка доктринальних концепцій та релігійних практик

Анотація

У статті розглянуто особливості віроповчальних концепцій та праксеологічної сфери сучасного сегмента неоорієнаталістських релігійних рухів в контексті російсько-української війни. Означено світоглядні засади, на основі яких відбувається осмислення поняття «війни», а також формується ставлення та позиціонування стосовно військових реалій з боку послідовників неоорієнталістських течій. Дослідницьку увагу зосереджено також на вивченні різноманітних форм культової діяльності як вияву неоорієнталістських релігійних практик, які безпосередньо чи опосередковано пов’язані з військовими діями. З огляду на те, що як нові релігійні рухи в цілому, так і неоорієнталістські течії зокрема, відзначаються своєю строкатістю та різноманітністю, висвітлення доктринальних положень і культової діяльності нових релігійних рухів орієнталістської спрямованості здійснюється крізь призму класифікації, яка ґрунтується на генеалогічному принципі конфесійних витоків. Відповідно до особливостей їхнього поширення на теренах України виокремлено неоіндуїстські та необуддистські релігійні інституції. Окреслено окремі релігійні практики, які впливають на зміну способу життя та трансформацію світосприйняття у вірян неоорієнталістських релігійних течій в контексті військових загроз, життєвих ситуацій невизначеності та небезпеки.