ОНТОЛОГІЧНО-АНТРОПОЛОГІЧНА ДИХОТОМІЯ І МЕТАФІЗИЧНА НЕСУМІСНІСТЬ «РУССКОГО МІРА» ТА УКРАЇНСЬКОГО СВІТУ

Релігійні інституції в умовах війни: сучасний український контекст

Анотація

Уявлення про світ та людину на світоглядних мапах Українського світу та «русского міра» є взаємовиключними. Власне це і є причиною, заявленої однією з цілей цієї війни Кремлем: «денацифікація» українців, що фактично означає знищення нашої ідентичності в усіх культурно-мисленнєвих дискурсах. У системі ідентичностей особи релігійна, церковна та конфесійна ідентичність пов’язані з громадянською (вірянин тієї чи іншої конфесії усвідомлює себе водночас громадянином тієї чи іншої країни) та історичною, дискурсивно-базовою для «пам’яті роду» і розуміння власних витоків, місця у сучасності й суспільно-цивілізаційних перспектив. Цілий спектр конфесій одночасно присутні і в Україні, і в Росії. Понад те, часто ці конфесії мають спільне походження через тривалий історичний період, впродовж якого територія України через попередню окупацію Московією існувала як частина Російської імперії або ж Радянського союзу (імперського клону Московії у минулому сторіччі). Тридцять років конфесійний розвиток самостійної України відбувався незалежно або ж дистанційовано. Загарбницька війна Московії проти України поставила питання про спільність/несумісність тих конфесій, представники яких перебувають по різні боки фронту. У статті з’ясовуватимемо чи пов’язані віронавчальні дискурси цих конфесій зі світоглядними мапами «русского міра» та Українського світу? Яким чином вони дають відповідь на фундаментальні метафізичні питання про сенс життя і ціну смерті людини, про можливість знищення частини актуалізованого світу у світлі доцільності сучасної війни та конкретної фронтової ситуації, де по різні боки знаходяться православні, католики, мусульмани, язичники, протестанти, підтримувані їхніми релігійними проповідниками?

Порівнюється дві позиції суб’єкта щодо дійсності: 1) дійснісна (характерна для українців, за якої суб’єкт включений у подію, сприймає дійсність як онтологічну даність, з якою у взаємодії з іншими, хто теж перебуває в цій події, і поділяє ті самі (адекватні дійсності) світоглядні параметри та самовизначається як свідомий відповідальний діяч, включно з Богом (для ), співтворить майбутнє з урахуванням минулого та спільно сформульованого належного; 2) симулякривна, притаманна носіям «русского міра», за якої їхня світоглядна модель визнається взірцевою, натомість дійсність спростовується, руйнується, стає матеріалом для втілення нав’язаної Кремлем «правильної картини світу». Відповідно, перебуваючи на полі бою з різних сторін (українці, що захищають свій світ та життя актуалізоване, та росіяни, які хочуть знищити Україну та українців) представники тих самих віросповідань насправді не можуть сповідувати того самого Бога, адже один і той самий Господь не може бути Творцем та Руйнівником, автором дійсного світу та Брехуном, що нав’язує свою брехню світові.