ПРОБЛЕМА НЕОДНОРІДНОСТІ ПРОСТОРУ: ПОНЯТТЯ ГЕТЕРОТОПОСУ

СТОРІНКА МОЛОДОГО НАУКОВЦЯ

Анотація

У статті здійснюється спроба актуалізації просторового виміру людського існування, а саме, явища гетеротопії, що стало популярним у світі наприкінці ХХ століття для переосмислення сучасних мережевих зв’язків, перформативності в культурі, нового панівного модусу простору, модусу розміщення (l'emplacement), перебування на фронтирі, між- та трансдисциплінарних досліджень. Через короткий розгляд історії поняття простору здійснюється висновок про здебільшого ігнорування просторового аспекту життя людини за середньовічних та модерних часів. За допомогою соціальної топології та філософської топографії, яка послуговується феноменологічним методом, стає зрозуміло, що сучасні міста насичені суперечливими сенсами, які вдається поєднати у гетеротопіях. Міста є складними топічними утвореннями з величезною кількістю сильно заряджених місць. У містах зустрічаємо особливо виражений елемент гетеротопій, які можуть бути менш чи більш відчутними. Таким чином, гетеротопії постають «контрмісцезнаходженнями», своєрідними утопіями, що реалізувалися. У них все реальне, з чим люди стикаються, уявляється, представляється, ставиться під сумнів та перевертається. Наводиться шість принципів гетеротопій, що окреслюють їхню сутність. На прикладі декількох популярних гетеротопій продемонстровано необхідність нового підходу до роботи з простором в українському суспільстві, до його переосмислення. Сучасні тенденції у багатьох сферах життя маніфестують цю надзвичайну актуальність просторового питання, яка, на нашу думку, найкраще демонструється у явищі зіставлення декількох місць в одному просторі. Такими місцями найбільшої демонстративності суті гетеротопії у сучасному урбаністичному житті є торгово-розважальні центри та метрополітен, який в Україні набув особливого значення з початком повномашстабного вторгнення. У підсумку ці гетеротопії відображають вирішальну неоднозначність. З одного боку, можна погодитись із Фуко, що гетеротопії віддзеркалюють кризовий (раніше переважно девіаційний) характер стосунків у суспільстві, з іншого — такий характер уже є невіддільною складовою соціального життя у ХХІ столітті.