Політика стосовно плагіату та дублювання статей

Політика стосовно плагіату та дублювання статей

Плагіат і самоплагіат

Особливим випадком неправомірної поведінки авторів є плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства (ст. 42 Закону України “Про освіту”).

Оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів є самоплагіатом. 

Для уникнення цього, під час повторного використання тексту зі своїх раніше опублікованих статей автор (співавтори) обов’язково мають оформити цей текст як цитату з відповідним покликанням на першоджерело, щоб уникнути оманливого сприйняття читачами унікальності нової статті. 

Редактори обов’язково перевіряють рукописи на схожість тексту за допомогою сервісу “StrikePlagiarism”

Політика дублювання публікацій

Випадки, коли автори повторно використовують великі частини своїх публікацій без чіткого посилання на першоджерело, вважають дублюванням публікації. 

Прикладами дублювання є публікації ідентичної статті в кількох журналах або додавання незначної кількості нових даних до раніше опублікованої статті.

Якщо автор бажає подати до журналу статтю, яка повністю або частково вже опублікована або буде опублікована в іншому журналі, автор повинен зазначити деталі в супровідному листі до подання. Редакція журналу може розглянути  таку  статтю, якщо інша робота опублікована мовою країн Європейського Союзу, а її основні результати та висновки важливі  для українськомовної аудиторії. У таких випадках журнал може опублікувати переклад статті українською мовою  з відповідним покликанням на англомовне першоджерело.

Редакція  журналу підтримує попередню публікацію на визнаних серверах препринтів для перегляду іншими науковцями перед офіційним поданням до журналу.

Журнал розглядатиме подання, що містять матеріали, які раніше були частиною кандидатської чи докторської дисертації, яка була оприлюднена на правах рукопису відповідно до вимог установи, яка присуджує кваліфікацію.

Препринти

Препринти – це  авторська версія наукового рукопису до офіційного рецензування в журналі, яка зберігається на публічному сервері; препринти також можуть бути розміщені в будь-який час під час рецензування. Публікація препринтів не вважається попередньою публікацією чи дублюванням публікацій та не заважає процесові розгляду статті в журналі. 

Політика розміщення, цитування та комунікації з медіями щодо оприлюднених у препринтах проміжних результатів досліджень

Автори повинні зазначити деталі розміщення препринтів, у тому числі DOI та умови ліцензування, під час подання авторського оригіналу статті або в будь-який інший момент під час розгляду статті в журналі. Після публікації статті автор повинен оновити інформацію про препринт і додати бібліографічний опис  статті із DOI та URL-покликанням на опубліковану версію статті на вебсайт журналу.

Автори можуть обрати будь-який вид ліцензії  для препринтів, зокрема ліцензії Creative Commons. Вибраний тип CC-ліцензії впливатиме на умови спільного доступу та повторного використання препринта. 

Препринти потрібно зазначати у списку використаних джерел статей, які подано на розгляд у журнал.

Матеріали конференції та презентації

Журнал приймає до розгляду статті, що містять тексти, опубліковані в  матеріалах конференцій, та не розглядає це як дублювання публікацій. Проте подана для публікації у журналі стаття має містити суттєво розширені результати, методологію, аналіз, висновки, ніж опубліковані в матеріалах конференції. 

Автори повинні мати всі необхідні дозволи для повторного використання раніше опублікованого матеріалу та відповідного атрибутування.

Якщо автор повторно використовує зображення, опубліковані в іншому виданні або захищені авторським правом, то він  має  надати підтвердження того, що попередній видавець або власник авторських прав дав дозвіл на повторну публікацію зображення.

У разі виявлення плагіату, самоплагіату або дублювання публікацій під час рецензування та редакційного опрацювання редакція відхиляє статтю без права повторного подання. Рукописи статей, у яких після перевірки на плагіат системою StrikePlagiarism виявлено значний відсоток текстових запозичень,  редакція повертає авторам на доопрацювання. 

У разі виявлення  плагіату, самоплагіату або дублювання публікацій у вже опублікованій статті буде зроблено оголошення на сторінці статті в журналі та буде запущено процедуру відкликання статті (дивіться “Процедура відкликання статті”).