Порушення академічної доброчесності
Порушення академічної доброчесності
Згідно з положенням підпункту 31 пункту 1 статті 58 Закону України Про вищу освіту“ науково-педагогічні, наукові й педагогічні працівники зобов’язані: “дотримуватися в освітньому процесі та науковій (творчій) діяльності академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами вищої освіти”.
Відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту» “академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень”.
Порушеннями академічної доброчесності, які можуть бути виявлені під час редакційно-видавничого процесу, є:
- академічний плагіат — оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
- самоплагіат — оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
- фабрикація — вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
- фальсифікація — свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
- обман — надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування авторами
(п. 4 статті 42 Закону України «Про освіту»);
- надання або отримання учасником редакційного процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру для спотворення публікаційного процесу та ухвалення позитивного рішення про публікацію статті;
- необ’єктивне оцінювання поданої до публікації роботи — свідоме завищення або заниження оцінки результатів, змісту дослідження, рецензентами або редакторами;
- внесення змін до тексту поданого рукопису без узгодження з авторами.
Усі заяви про порушення академічної доброчесності мають бути передані головному редакторові. У разі підозри в порушенні академічної доброчесності головні редактори діятимуть згідно з відповідними інструкціями COPE.
Якщо рецензенти або редактори дадуть коментар про потенційне порушення академічної доброчесності, авторам буде запропоновано дати пояснення.
У разі опублікованого плагіату або подвійної публікації в кількох журналах буде зроблено оголошення з поясненням ситуації.
Якщо звинувачення стосуються рецензентів або редакторів, їх буде замінено в процесі рецензування під час поточного розслідування справи.
За порушення академічної доброчесності автори, рецензенти та/або редактори можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
- відмова у публікації з повідомленням інституції — основної афіліації автора чи рецензента щодо порушення академічної доброчесності, виявленого під час редакційного процесу;
- позбавлення редактора, рецензента права брати участь у роботі редакції видання.
Кожна особа, щодо якої порушено питання про те, що вона порушила академічну доброчесність / не дотрималась академічної доброчесності, має такі права:
- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
- знати про дату, час і місце й бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
- оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду (п. 8 статті 42 Закону України «Про освіту»).
