З яких компонентів побудована конкретна наукова теорія? (частина 2)
ФІЛОСОФСЬКІ ПИТАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА
Ключові слова:
конкретні теорії, складність, типи компонентів, полісистемний погляд, підсистемиАнотація
Під конкретними теоріями розуміють наукові теорії, за допомоги яких досліджують певні типи матеріальних реалій або явищ (елементарні частинки, плазма, надпровідні матеріали, квантове тунелювання, хімічні реакції, регуляція генів, рух тектонічних плит, Всесвіт). Після розгляду запропонованих вченими та філософами науки різних компонентних поділів теорії, з’ясовано, що вони беруть до уваги лише деякі суттєві компоненти та навіть поминають багато їхніх важливих рис. Неповні та недиференційовані бачення складу теорій, з одного боку, не враховують багато критичних ознак конкретної теорії, включно з її розвитком та зв'язками з іншими теоріями. З іншого боку, вони часто породжують псевдопроблеми, прикладом яких є популярна теза про несумірність класичних та квантових теорій. Оскільки теорії лежать в основі сучасних наук, їхні редуковані бачення призводять до надмірно спрощеного та занадто загального розуміння науки та її прогресу. Стаття розкриває значення та корисність полісистемного аналізу конкретних теорій та їхнього розвитку для історії, філософії, соціології та педагогіки науки. У першій частині статті описано складники теорій та погляди на них фізиків. У другій частині буде розглянуто погляди філософів на теорії та викладено висновки.
Посилання
Baggott, J., Heilbron, J.L. (2024). Quantum Drama. From the Bohr-Einstein Debate to the Riddle of Entanglement. Oxford: Oxford University Press.
Balzer, W., Moulines, C.U. (Eds.). (1996). Structuralist Theory of Science. Focal Issues, New Results. Berlin: Walter de Gruyter.
Balzer, W., Moulines, C.U., Sneed, J.D. (1987). The Architectonic for Science. The Structuralist Program. Dordrecht: Reidel.
Balzer, W., Moulines, C.U., Sneed, J.D. (Eds.). (2000). Structuralist Knowledge Representation. Paradigmatic Examples. Amsterdam: Rodopi.
Balzer, W., Sneed, J.D. (1989). New structuralism. [In Ukrainian]. Philosophical and Sociological Thought, 10, 93–110.
Batterman, R. (Ed.). (2013). The Oxford Handbook of Philosophy of Physics. Oxford: Oxford University Press.
Buchwald, J.Z., Fox, R. (Eds.). (2014). The Oxford Handbook of the History of Physics. Oxford: Oxford University Press.
Bunge, M. (1967). The structure and content of a physical theory. In: M. Bunge (Ed.), Delaware Seminar in the Foundations of Physics. Berlin, Heidelberg: Springer Nature.
Bunge, M. (2017). Philosophy of Science. From Problem to Theory. Vol. 1. Revised edition. New York: Routledge.
Butterfield, J., Earman, J., Gabbay, D.M., Thagard, P. (Eds.). (2006). Philosophy of Physics. In 2 parts. Amsterdam: North Holland.
Cavalcanti, E.G. (2021). The view from a Wigner bubble. Retrieved from: https://arxiv.org/abs/2008.05100
Chandrasekhar, S. (1995). Newton’s Principia for the Common Reader. Oxford: Clarendon Press.
Curd, M., Cover, J. (Eds.). (1998). Philosophy of Science. The Central Issues. New York, London: W.W. Norton and Company.
Díez, J., Moulines, C.U. (1999). Fundamentos de filosofía de la ciencia. 2.a edición revisada y actualizada. Barselona: Editorial Ariel.
Dowling, J.P., Milburn, G.J. (2003). Quantum technology: the second quantum revolution. Philosophical Transactions of the Royal Society A, 361(1809), 1655–1674. https://doi.org/10.1098/rsta.2003.1227
Duschl, R.A. (1990). Restructuring Science Education. The Importance of Theories and Their Development. New York: Teachers College Press.
Feyerabend, P. (1975/1988). Against Method. London: New Left Book; New York: Verso.
Frigg, R. (2022). Models and Theories. A Philosophical Inquiry. London, New York: Routledge.
Gabovich, O., Kuznetsov, V. (2016). Problems as internal structures of systems of scientific knowledge. [In Ukrainian]. Philosophical Dialogues 2015. To the 85th anniversary of Academician Myroslav Popovich. Philosophy. Culture. Society (pp. 132–154). Kyiv: H.S. Skovoroda Institute of Philosophy.
Gabovich, A., Kuznetsov, V. (2019). Towards periodizations of science in the history of science. In: F. Seroglou, V. Koulountzos (Eds.), Conference Book of Proceedings of 15th International Conference “History, Philosophy, and Science Teaching.” Thessaloniki, Greece, July 15th–July 19th, 2019 (pp. 585–594).
Gabovich, A., Kuznetsov, V. (2022). Path of modern natural sciences: from the discovery of realities to the study of their attributes. Studies in History and Philosophy of Science and Technology, 31(2), 3–15. https://doi.org/10.15421/272214
Gabovich, A., Kuznetsov, V. (2023a). Philosophy of Scientific Theories. Essay One. Names and Entities. With English Synopsys. [In Ukrainian]. Kyiv: Naukova Dumka.
Gabovich, A., Kuznetsov, V. (2023b). Scientific realism from a polysystemic view of physical theories and their functioning. Global Philosophy, 33(53). https://doi.org/10.1007/s10516-023-09703-0
Gabovich, A., Kuznetsov, V. (2025a). From general scientific values to particular theoretical estimations and their values. [In Ukrainian]. In: T. Gardashuk, Logical, Ontological and Axiological Dimensions of Contemporary Scientific Knowledge (pp. 10–54). Kyiv: Akademperiodyka.
Gabovich, A., Kuznetsov, V. (2025b). Newtonian celestial mechanics as a componential prototype of specific theories. Studies in History and Philosophy of Science and Technology, 35(2) 3–18. https://doi.org/10.15421/272517
Gabovich, A., Kuznetsov, V., Voitenko, A. (2025). Superconductivity: Theoretical procedures and experimental protocol (Topical Review). Low Temperature Physics, 51(7), 913–931. https://doi.org/10.1063/10.0036875
Giere, R. (1988). Explaining Science. A Cognitive Approach. Chicago: University of Chicago.
Healey, R. (2017). The Quantum Revolution in Philosophy. Oxford: Oxford University.
Kuhn, T. (1962). The Structure of Scientific Revolutions. Chicago: The University of Chicago Press.
Kuhn, T. (1970). Postscript. In: T. Kuhn, The Structure of Scientific Revolutions. 2nd ed. Chicago: University of Chicago Press.
Lakatos, I. (1978). Philosophical Papers. In 2 vols. Cambridge: Cambridge University Press.
Lorenzano, P. (2010). Logic and methodology of science: an introduction to the philosophy of science. In: P. Lorenzano, H.-J. Rheinberger, E. Ortiz, C. Galles (Eds.), History and Philosophy of Science and Technology (vol. 1, pp. 1–50). EOLSS Publishers Co. Ltd: UNESCO – Encyclopedia Life Support Systems (UNESCO-EOLSS).
Manero, J. (2024). What is a physical Theory? Philosophers do have an answer by distinguishing two forms of empirical adequacy. Retrieved from: https://arxiv.org/abs/2410.04362
Moulines, C.U. (2002). Introduction: structuralism as a program for modelling theoretical science. Synthese, 130(1), 1–11. https://doi.org/10.1023/A:1013892808077
Peacock, K.A. (2007). The Quantum Revolution. A Historical Perspective. Westport: Greenwood Press.
Popper, K. (1959/1992). The Logic of Scientific Discovery. London, New York: Routledge.
Ramsey, F.P. (1931). Foundations of Mathematics and Other Logical Essays. Oxon: Routledge.
Reiss, J., Ankeny, R. (2016). Philosophy of Medicine. Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from: https://plato.stanford.edu/entries/medicine/
Schlosshauer, M.A. (2008). Decoherence and the Quantum-To-Classical Transition. Berlin: Springer.
Siegel, E. (2025). JWST’s Early Galaxies didn’t Break the Universe. They revealed it. Retrieved from: https://bigthink.com/starts-with-a-bang/jwst-break-universe-revealed/?utm_source=substack&utm_medium=email&utm_campaign=swab
Sneed, J.D. (1971). The Logical Structure of Mathematical Physics. Dordrecht: Reidel.
Suppe, F. (1998). The Semantic Conception of Theories and Scientific Realism. Urbana: University of Illinois Press.
van Fraassen, B.C. (1980). The Scientific Image. Oxford: Oxford University Press.
Weinberg, S. (1993). Dreams of a Final Theory. The Search for the Fundamental Laws of Nature. London: Vintage.
Winther, R.G. (2020). The structure of scientific theories. Retrieved from: https://plato.stanford.edu/entries/structure-physical-theories/
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
