Посттоталітарна ситуація: тоталітарна віртуалізація vs свобода мислення
Ключові слова:
totalitarianism, post-totalitarian discourse, virtualization of man, virtual reallityАнотація
У статті розглянуто феномен тоталітарної і посттоталітарної свідомості в контексті проблеми віртуалізації індивіда, адже онтологізація загального як первинного надіндивідуального цілого, притаманна тоталітарним режимам, можлива лише у віртуалізованому середовищі, де реальний світ поступається місцем віртуальному. Автор стверджує, що віртуалізація індивіда можлива не лише в тоталітарних суспільствах, а стає результатом будь-якої раціональної практики. Так само тоталітаризм слід вважати не трагічною помилкою історії, а універсальним можливим варіантом соціального і культурного розвитку будь-якого суспільства, існування якого ґрунтується на раціональних практиках. Ця загроза особливо актуальна для сучасної глобалізованої цивілізації із притаманними їй тенденціями витіснення індивіда різноманітними віртуальними сурогатами та дезінтеграції його життєсвіту.
Посилання
Bataile, G. (1993). The Accused Share. Volumes II and III. New York, Zone Books, p. 198.
Ivanov, V. (1977). Human Activity — Cognition — Art. [In Ukrainian]. Kyiv: Naukova Dumka, p. 102. [= Іванов].
Naiman, E. (1997). Sex in Public. The Incarnation of Early Soviet Ideology. Princeton University Press, p. 4.
Philosophy. The Journal of the Royal Institute of Philosophy (2010), vol. 85, no. 331, p. 2.
##submission.downloads##
-
PDF (English)
Завантажень: 131
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).