Необхідність рефлексії в усній історії філософії

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15407/fd2019.04.053

Ключові слова:

інтерв’ю, теорія, емпірія, наратив

Анотація

Усна історія філософії (далі УІФ) нині перебуває в процесі створення. У статті доведено, що ця дисципліна принципово відрізняється від усної історії філософів тим, що обов’язково має продукувати не лише емпіричні дані (тексти інтерв’ю), але й теоретичну рефлексію, властиву будь-якому різновидові філософії. Живий наратив свідка, основний продукт усної історії, є лише вихідним моментом УІФ, яка має працювати на філософські узагальнення. У статті було вперше описано чотири царини рефлексії, властиві УІФ на емпіричному рівні: (1) на стадії розробки плану й мети інтерв’ю, коли історик філософії визначає той тип емпіричних даних, які потрібні для досягнення головної мети його дослідження; (2) «між поглядами» (inter – view) інтерв’юера й респондента; інтерв’ю тут постає не просто як регульована розповідь, а як спільне рефлексивне розмірковування; (3) на рівні роздумів респондента (якщо він є філософом), що передували інтерв’ю; (4) у свідомості читача/глядача інтерв’ю, який здатен активно переосмислювати ідеї, висловлені в інтерв’ю. Головними для УІФ як дисципліни є типи 1-3 (тип 4 не є науковим і належить сфері громадської думки). Отже, результатом емпіричного рівня УІФ є не лише самі по собі емпіричні дані, але й первинні рефлексії, що мають бути розвинені на наступній, теоретичній стадії дослідження. При цьому УІФ може бути як просто джерелом даних (тобто спеціальною методологією проведення інтерв’ю, важливих для будь-якого типу історії філософії), так і відносно самостійною дисципліною, історико-філософським дослідженням, що здійснюється переважно на матеріалі інтерв’ю.

Біографія автора

Olha Simoroz

студентка філософського факультету Київського національного університету імені

Тараса Шевченка.

Посилання

Abrams, L. (2010). Oral History Theory. London, & New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203849033

Aeschimann, E., Cassin, B. (2014, September 20). Barbara Cassin: “Nous savions tous que Heidegger avait été nazi”. Retrieved June 20, 2019 from bibliobs.nouvelobs website: https://bibliobs.nouvelobs.com/essais/20140919.OBS9704/barbara-cassin-nous-savions-tous-que-heidegger-avait-ete-nazi.html?fbclid=IwAR3DHDGYGyY61Kl2EMfVCfyGXanpIJPTrH2nF1Hk37%20SCX7IMKrNqrm%205XgYg

Bennett, J. (1983). Human Values in Oral History, Oral History Review, 11, 1-15. https://doi.org/10.1093/ohr/11.1.1

Brunschvicg, L. (1921). L'idéalisme contemporain, Paris: Alcan.

Bulatov, M. (2009). Reflection. [In Ukrainian]. In V. I. Shynkaruk et al. (Eds.), Philosophical encyclopedic dictionary (p. 547). Kiev: Abrys. [= Булатов 2009]

Chayka, T. (2009). Touch. Presentation of the project “Oral Stories of Philosophers”. Filosofska Dumka, 3, 140-145. [= Чайка, 2009]

Chayka, T., Gorsky, V. (2012). Conversations with Vilen Gorsky. My Institute. The Island of Happiness. Filosofska Dumka, 2, 98-106. [= Чайка, Горский 2011]

Chayka, T., Krymsky, S. (2011). Conversations with S. Krymsky. The last cassette. Filosofska Dumka, 1, 128-145. [= Чайка, Крымский 2011]

Depra, N. (2013). Erleben, erlebnis…. [In Ukrainian]. In B. Cassen, K. Sigov (Eds.), The European dictionary of philosophies: The lexicon of untranslatability (vol. 3, pp. 26-29). Kiev: Duh i Litera. [= Депра 2013]

Hildebrand, D. (2008). What is philosophy? [In Ukrainian]. Lviv: Koleso. [= Гільдебранд 2008]

Hodgson, S. H. (1878). The Philosophy of Reflection (2 vols.). London: Longmans, Green and Co.

Kahneman, D. (2011). Thinking, Fast and Slow. New York: Farrar, Straus and Giroux.

Krymsky, S., Chayka T. (2012). Sergei Krymsky: Our Life-Long Talk. (The cycle of T. A. Chayka’s interviews). [In Russian]. Kyiv: Dmitry Burago’s Publishing House. [= Крымский, Чайка 2012]

Priest, S. (2005). Brunschvicg, Léon. In Ted Honderich (Ed.), The Oxford Companion to Philosophy (p. 111). Oxford: Oxford University Press.

Rorty, R. (1984). The Historiography of Philosophy: Four Genres. In R. Rorty, J. B. Schneewind, & Q. Skinner. (Eds.). Philosophy in history: essays on the historiography of philosophy. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511625534

Terkel, S. (1970). Hard Times: An Oral History of the Great Depression. New York: Avon.

Turner, W. (2016). History of Philosophy. Boston, U.S.A, & London: Ginn & Company.

Vansina, J. (1985). Oral tradition as history. Madison, Wis.: University of Wisconsin Press.

Yow, V. R. (2005). Recording oral history: a guide for the humanities and social sciences. Walnut Creek, CA: AltaMira Press.

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 366

Опубліковано

2020-01-04

Як цитувати

Simoroz, O. (2020). Необхідність рефлексії в усній історії філософії. Філософська думка, (4), 53–66. https://doi.org/10.15407/fd2019.04.053

Номер

Розділ

ТЕМА ЧИСЛА

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.