Values and Being: Critical Analysis of Manfred Frings’ Idea of Functional Existence of Values
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2019.04.104Ключові слова:
Макс Шелер, Манфред Фрінґс, онтологія, етика, аксіологія, феноменологія, цінності, сутностіАнотація
The article contains a critical analysis of Manfred Frings’ interpretation of Max Scheler’s conception of value-being. The core task of the article is to reveal ontological implications of Frings’ interpretation, explicate its inner contradictions and problematical conceptual results. It is shown that Frings’ interpretation rests upon the disregard of the distinction between the ideal and real axiological realms, which is essential for Scheler; Frings’ omitting of the ideal value-realm with its aprioristic laws and relations determines two main theses of his interpretation, i.e. the thesis of the value-being as mere experiential givenness as well as the thesis of functional existence of values. It is further demonstrated that both theses inescapably lead to contradictions. Specifically, the reduction of the value-being to mere experiential givenness makes impossible any attempt to determine the autonomous criterion for moral oughtness and, thereby ruining the idea of ethical absolutism, which defines the core aspiration for Scheler’s value-ethics. Similarly, the ontological immanentisation of values seriously challenges the ontological status of essences and, thus, makes impossible the idea of phenomenology as a rigorous eidetic science. Frings’ other thesis, i.e. the thesis of functional existence of values, implies the pre-experiential being of values, and, henceforth, comes into conflict with the thesis of purely representational being of values. Still, the assumption of functional existence leads to the material, viz. contential, identifying of pre-experiential and experiential values, ultimately questioning the possibility of contrast between actual and normative state of affairs and, therefore, demolishes the very idea of an autonomous criterion for moral conduct.
Посилання
Blosser, Ph. (1999). Six Questions Concerning Scheler's Ethics. Journal of Value Inquiry, 33(2), 211-225.
https://doi.org/10.1023/A:1004569818675
Blosser, Ph. (1997a). Ethics in Scheler. In L. Embree et al. (Ed.), Encyclopedia of Phenomenology (pp.189-194). New York: Springer Publishing Company.
https://doi.org/10.1007/978-94-017-5344-9_43
Blosser, Ph. (1997b). Scheler's Theory of Values Reconsidered. In J. G. Hart & L. Embree (Ed.), Phenomenology of Values and Valuing (pp. 155-167). New York: Springer Publishing Company.
https://doi.org/10.1007/978-94-017-2608-5_10
Frings, M. S. (1987). Introduction to Three Essays by Max Scheler. In M. S. Frings (Ed.) Person and Self-Value (pp. XI-XXIX). Dordrecht: Martinus Nijhoff Publishers.
Frings, M. S. (1997). The Mind of Max Scheler. Milwaukee: Marquette University Press.
https://doi.org/10.1007/978-94-017-5344-9_141
Hartmann, N. (1962). Ethik. Berlin: Walter de Gruyter & Co.
https://doi.org/10.1515/9783110823523
Scheler, M. (1916). Der Formalismus in der Ethik und die Materiale Wertethik. Halle: Verlag von Max Niemeyer.
Scheler, M. (1973a). Formalism in Ethics and Non-Formal Ethics of Values. Evanston: Northwestern University Press.
Scheler, M. (1957). Ordo Amoris. In Max Scheler, Gesammelte Werke. Bd. X. (S. 345-376). Bern: Francke Verlag.
Scheler, M. (1973b). Ordo Amoris. In Max Scheler, Selected Philosophical Essays (pp. 98-135). Evanston: Northwestern University Press.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 232
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).