Чи є нормативною наука логіка і як вона може нею бути?
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2019.05.052Ключові слова:
Формальна дедуктивна логіка, істиннісні значення, неформальна логіка, теорія аргументації, міркуванняАнотація
У статті розглядається проблема природи логіки та її нормативності в контексті нормативності наукового знання загалом. Ми виходимо із розрізнення між засадничими аспектами наукового знання, які пов’язанні з природою і предметом певних наук, і його прикладними аспектами, які виявляються у можливостях застосуваннями цих наук Це розрізнення повною мірою стосується й логіки, до складу якої поряд з фундаментальним дедуктивним ядром, входять також різноманітні прикладні дисципліни, серед яких, наприклад, сучасна неформальна логіка. У той час, як формальна дедуктивна логіка має своїм предметом системи абстрактних логічних сутностей (об’єктів), таких як істіннісні значення й логічні функції, головне завдання неформальної логіки полягає у дослідженні аргументативних міркувань, які застосовують люди в реальних комунікативних процесах, шляхом розробки певних стандартів, критеріїв та процедур для їхніх інтерпретацій та оцінювання. Жодна наука не є і не може бути нормативною стосовно своїх засадничих (фундаментальних) аспектів, так само і логіка. Разом з цим будь-яка наука є певною мірою нормативною стосовно своїх прикладних аспектів, і неформальна логіка чудово ілюструє цю тезу в аспекті нормативного розгортання прикладних систем сучасних теорій аргументації.
Посилання
Aristotle. Analytica Priora.
Battersby M. E. (2006). Applied Epistemology and Argumentation Epidemiology. In: Informal Logic, 26(1), 41-62.
https://doi.org/10.22329/il.v26i1.430
Battersby M. E. (1989) Critical Thinking as Applied Epistemology: Relocating Critical Thinking in the Philosophical Landscape. In: Informal Logic, 11(2), 91-100.
https://doi.org/10.22329/il.v11i2.2623
Byrne R. M. (1989) Suppressing valid inferences with conditionals. In: Cognition, 31, 61-83.
https://doi.org/10.1016/0010-0277(89)90018-8
Declerck R., Reed S. (2001). Conditionals: a comprehensive empirical analysis. Mouton de Gruyter.
https://doi.org/10.1515/9783110851748
Eemeren F. H. van, Garssen B., Krabbe E. C. W., Snoeck Henkemans
F. A., Verheij B., Wagemans J. H. M. eds. (2015) Handbook of argumentation theory. Dordrecht: Springer Reference.
Evans J. (1998). Matching bias in conditional reasoning: Do we understand it after 25 years? In: Thinking and Reasoning, 4, 45-82.
https://doi.org/10.1080/135467898394247
Fiddick L., Cosmides L., Tooby J. (2000). No interpretation without representation: the role of domain-specific representations and inferences in the Wason selection task. In: Cognition, 77, 1-79.
https://doi.org/10.1016/S0010-0277(00)00085-8
Ford M. (1995). Two modes of mental representation and problem solution in syllogistic reasoning. In: Cognition, 54, 1-71.
https://doi.org/10.1016/0010-0277(94)00625-U
Frege G. (2011). Funktion und Begriff, Vortrag gehalten in der Sitzung vom 9. Januar 1891 der Jenaischen Gesellschaft für Medicin und Naturwissenschaft. Verlag Hermann Pohle, Jena 1891. Reprinted in: Patzig, Günther (Hg.). Funktion, Begriff, Bedeutung. Fünf logische Studien. Göttingen: Vandenhoeck und Ruprecht, 1-22.
Frege G. (1892). Über Sinn und Bedeutung, Zeitschrift für Philosophie und philosophische Kritik. Band 100, 25-50. Reprinted in: Patzig, Günther (Hg.). (2011). Funktion, Begriff, Bedeutung. Fünf logische Studien. Göttingen: Vandenhoeck und Ruprecht, 23-46.
Frege G. (2001). Schriften zur Logik und Sprachphilosophie Aus dem Nachlaß, Felix Meiner Verlag GmbH, Hamburg.
https://doi.org/10.28937/978-3-7873-3035-5
Freeman J. B. (1994). The Place of Informal Logic in Logic. In: New Essays in Informal Logic. Winsdor, Ontario, Canada: Informal Logic, 36-47.
Freeman J. B. (2000). The Place of Informal Logic in Philosophy. In: Informal Logic, 20 (2), 117-28.
https://doi.org/10.22329/il.v20i2.2264
Hintikka Ja. (1999). True and False Logics of Scientific Discovery. Selected Papers. Vol. 5. Dordrecht and Boston: Kluwer, 1999, 115-196.
https://doi.org/10.1007/978-94-015-9313-7_5
Husserl E. (1975). Logische Untersuchungen. Erster Band: Prolegomena zur reinen Logik. Text der 1. und 2. Auflage. Hrsg. von Elmar Holenstein.
Johnson, R. H., Blair, J. A. (2000). Informal logic. An Overview. In: Informal Logic, 20 (2), 93-107.
https://doi.org/10.22329/il.v20i2.2262
Kant I. (1800). Logik - Ein Handbuch zu Vorlesungen (im Auftrag Kants hrsg. von Gottlob Benjamin Jäsche), Königsberg.
Khomenko I. (2018). A Look at informak logic. In: Future Human Image, 9, 52-62.
https://doi.org/10.29202/fhi/9/5
Khomenko I. (2018a). Empiricalization as a Trend in Argumentation Study. In: Future Human Image, 10, 20-28.
https://doi.org/10.29202/fhi/10/2
Kleene S.C. (1967). Mathematical Logic. New York: Wiley.
Marshall W. (1953). Frege's theory of functions and objects. In: Philosophical Review, 62, 374-390.
https://doi.org/10.2307/2182877
Parker K. (2003). Reconstructing the normative science. In: Cognitio, 4, 27- 45.
Peirce C.S. (1955). Philosophy and the sciences: a classification. In: Philosophical Writings of Peirce / Ed. by J. Buchle. New York: Dover, 60-73.
Peirce C.S. (1931). The Collected Papers. Vol. I: Principles of Philosophy. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Perelman, Ch., Olbrechts-Tyteca L. (1958). Traité De L'argumentation: La Nouvelle Rhétorique. Paris: Presses Universitaires de France La Nouvelle Rhetorique.
Pinto, Robert C. (1994). Logic, Epistemology and Argumeny Appraisal. New Essays in Informal Logic. Winsdor, Ontario, Canada: Informal Logic,116-124.
Shramko Y., Wansing H. (2011). Truth and Falsehood. An Inquiry into Generalized Logical Values. Dordrecht, Heidelberg, London, New York: Springer.
https://doi.org/10.1007/978-94-007-0907-2
PMid:22533619
Shramko Y. (2014). The logical way of being true: truth values and the onto-logical foundation of logic. In: Logic and Logical Philosophy, 23, 119-131.
https://doi.org/10.12775/LLP.2013.031
Sorokin P. (1914). Crime and Punishment: Service and Reward. St. Petersburg: Isdatelstvo Dolbysheva.
Toulmin, S. E.(1958). The Uses of Argument. Cambridge: Cambridge UP.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 462
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
