Парадокси концепту ідентичності: минуле та сучасність
СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2019.05.090Ключові слова:
ідентичність, діахронна ідентичність, ідентичність особи, гнучка ідентичність, критерії ідентичності, парадокси ідентичності, менталізм, експресивізмАнотація
Статтю присвячено проблемним аспектам концепту ідентичності, аналіз яких дає змогу виявити й подолати парадокси «діахронної ідентичності», ідентичності людської особи (як ідентичності її внутрішнього осереддя) та «множинної, гнучкої ідентичності», а також прояснити умови легітимного застосування цих концептів в сучасній філософії й соціальних науках. У статті розглянуто дві парадигми ідентичності: субстанційну, коли ідентичність речі шукають в якійсь незмінній властивності, що забезпечує її синхронну ідентичність, та формальну, коли ідентичність шукають у формі, структурі речі, що забезпечує її тривалість у часі та дає змогу зрозуміти діахронну ідентичність. Показано важливість застосування введених аналітичними філософами «критеріїв ідентичності» для зʼясування способу тривання в часі сутностей, які намагаються ідентифікувати, від матеріальних обʼєктів до колективних сутностей, включаючи ідентичність людської особи. Як осібну проблему виокремлено проблему субʼєктивної ідентичності, диференційовано два головних підхода до неї: менталістський та експресивістський. Перший з них зосереджений на внутрішньому світі людини, її спогадах і відчуттях, створюючи парадокси «ідентичності для себе», яка не є «ідентичнстю для інших», натомість другий дає змогу включити соціальний світ у визначення субʼєктивної ідентичності та сприяє перегляду кордонів внутрішнього та зовнішнього у визначенні людської самості. Проаналізовано сучасні звертання до ідентичності в соціальних науках і публічних дискурсах та показано суперечливість концепту «множинної, гетерогенної ідентичності», який формулює, а не розв’язує проблему субʼєктивної ідентичності як ідентифікації індивіда з різними соціальними групами.
Посилання
Arnauld, A., Nicole, P. (1970). La Logique ou l’art de penser (1662). Livre II, ch. 12. Paris: Flammarion.
Descombes, V. (2015). Les embarrs de l’identité. [In Ukrainian] Kyiv: Stilos. [= Декомб 2015]
Locke, J. (2002). An Essay Concerning Human Understanding. [In Ukrainian] Kharkiv: Akta. [= Локк 2002]
Quine, W.V. (1982). Theories and Things. Cambridge: Harvard University Press.
Wittgenstein, L. (1995a). Tractatus logico-philosophicus. [In Ukrainian] In L. Wittgenstein, Tractatus logico-philosophicus. Philosophical investigations (pp. 5–86). Kyiv: Osnovy. [= Віттгенштайн 1995а]
Wittgenstein, L. (1995b). Philosophical investigations. [In Ukrainian] In L. Wittgenstein, Tractatus logico-philosophicus. Philosophical investigations (pp. 87–310). Kyiv: Osnovy. [= Віттгенштайн 1995b]
Urfalino, Ph. (2017). Décider en corps. L’idéntité, la réalité et le mode d’être des corps delibérants. [In Ukrainian] Philosophical Thougth, 1. 108–131. [= Урфаліно 2017]
Yosypenko, O. (2017). The ontology of collective entities. [In Ukrainian] Philosophical Thougth, 1. 92—107. [= Йосипенко 2017]
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 297
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).