Теоретична злиденність дискурсу «пост-»
Ключові слова:
постправда, постмодерний дискурс, сучасність, політика, криза демократіїАнотація
У статті аналізується феномен постправди як вагомий інтелектуальний та культурний симптом сучасності. З’ясовуються його можливості щодо виявлення змісту сучасної епохи, місце постправди у постмодерному дискурсі та евристичний потенціал дискурсу «пост-». Аналізуються головні особливості постправди як комунікативної стратегії. На цій підставі доводиться некоректність визначення сучасності як епохи постправди. Феномен постправди є лише одним із симптомів глибокої кризи правосвідомості, суспільної моралі та демократичного урядування й загалом деґрадації політичної відповідальності та стандартів публічної поведінки за умов ґлобалізації.
Посилання
Baudrillard, J. (2004). Simulacres and Simulation. (In Ukrainian) Kyiv: Osnovy. [=Бодріяр 2004] Weiner, K. (2016). How Technology Undermines the Foundations of Truth. «The Guardian» dated 12.06.2016. (In Ukrainian) Retrieved from: http://zbruc.eu/node/62228. [=Вайнер 2016] Welsch,W. (2004). Our Postmodern Modern. (In Russian) Kyiv: Alterpress. [=Вельш 2004] The History of Sea Battles, part I. (In Ukrainian) Retireved from: https://www.youtube.com/watch?v=ph5bW2HBxBU. [=Історія s.a.]
Lyotard, J.-F. (1998). The State of Postmodern. (In Russian) Moscow, St. Petersburg: Aletheia.
[=Лиотар 1998]
Habermas, J. (1992). Modern — the Unfinished Project. (In Russian) Voprosy filosofii, 4, 40–52.
[=Хабермас 1992]
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 168
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).