Інтерсубʼєктивний підхід до інтенційності та внутрішні обʼєкти
Аналітика субʼєктивності та інтерсубʼєктивності
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2020.06.027Ключові слова:
інтенційність, інтерсуб’єктивність, підхід другої особи, внутрішні об’єкти, інтенційна логіка, модальна метафізика, семантика можливих світівАнотація
Інтенційність — спрямованість ментальних станів на об’єкти — з часів Брентано вважа- ють відмітною ознакою психіки. У цій статті ми розглядаємо проблему інтенційності в пер- спективі другої особи, тобто з точки зору інтерсуб’єктивності. Основним результатом на- шого аналізу є висновок про проективний характер інтенційності. Проекції пов’язані з внут- рішніми об’єктами, що відіграють ключову роль у фіксації суб’єктивного досвіду особи та слугують своєрідними точками опори в її розвитку. Ми спираємося на логіку проективної інтенційності, яка надає можливість максимально переорієнтувати ресурси модальних логік і семантики можливих світів на дослідження та формалізацію схем первинного (тобто, «не- свідомого») мислення. Ми аналізуємо Вітґенштайнові міркування про «жука в коробці» та показуємо, що вони не спростовують тезу про приватність ментальних змістів. У статті також запропонована неоаристотелівська концепція онтологічного статусу ментальних об’єктів, яка залучає семантику можливих світів.
Посилання
A. Vasylchenko
Intersubjective approach to intentionality and internal objects
Arieti, S. (1976). Creativity. The Magic Synthesis. New York: BasicBook.
Berto, F. (2012). Existence as a Real Property. The Ontology of Meinongianism. Dordrecht: Springer.
https://doi.org/10.1007/978-94-007-4207-9_5
Berto, F., Plebani, M. (2015). Ontology and Metaontology: A Contemporary Guide. New York: Bloomsbury.
Brakel, L. W. (2009). Philosophy, psychoanalysis, and a-rational mind. Oxford: Oxford University Press.
https://doi.org/10.1093/med/9780199551255.001.0001
Brandl, Johannes L. (2005). The Immanence Theory of Intentionality. In: Phenomenology and philosophy of mind. Ed. by David Woodruff Smith and Amie L. Thomasson. Oxford: Oxford University Press, 167-182.
https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199272457.003.0008
Brentano, Franz (1874). Psychologie vom empirischen Standpunkt. Leipzig: Duncker & Humblot (Neuauflage 1911).
Campbell, J. (2011). An Object-Dependent Perspective on Joint Attention. In: Seeman, Racine et al. (2011), 415-430.
Davidson, D. (2001). The emergence of thought. In: Subjective, Intersubjective, Objective. Oxford: Oxford University Press, 123-34.
https://doi.org/10.1093/0198237537.003.0009
Dewey, J. (1950). Reconstruction in philosophy. New York: The New American Library.
Eilan, N., Hoerl, C. et al. (2005). Joint attention: Communication and other minds. Ed. by T. McCormack and J. Roessler. Oxford : Oxford University Press.
https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199245635.001.0001
Hume, D. (1967). A treatise of human nature. London: Oxford University Press.
Moore, C., Barresi, J. (2017). The role of Second-Person Information in the Development of Social Understanding. Frontiers of Psychology, 25 September 2017 | https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.01667
https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.01667
PMid:28993750 PMCid:PMC5622194
Musholt, K. (2015). Thinking About oneself: From Nonconceptual Content to the Concept of a Self. Cambridge, MA: MIT Press.
https://doi.org/10.7551/mitpress/9780262029209.001.0001
Navrotsky, V. V. (2005). The logic of social interaction. [In Ukrainian]. Kharkiv: Konsum, 2005.
Neisser, J. (2017). What Subjectivity Is Not. Topoi, 36 (1), 41-53.
https://doi.org/10.1007/s11245-014-9256-5
Object Relations Theory and Practice: An Introduction (2005). Selected and integrated by David E. Scharff. Oxford: Rowman & Littlefield Publishers.
Omelianchyk, V. I. (1991). Possibility, Structure, Action (an Introduction to Modal Realism). [In Russian]. Kyiv: Naukova Dumka
Owens, J. (1978). The Doctrine of Being in the Aristotelian «Metaphysics». Toronto: Pontifical Institute of Medieval Studies.
Pacholik-Żuromska, A. (2019). Self-knowledge as a Result of the Embodied and Social Cognition. Frontiers of Psychology, 10: 1679.
https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01679
PMid:31379691 PMCid:PMC6650778
Paoletti, M. P. (2013). Exploring Meinong's Jungle and Beyond: an Investigation of Noneism and the Theory of Items by R. Routley. Humana Mente: Journal of Philosophical Studies, vol. 25, p. 276.
Perlow, M. (1995). Understanding Mental Objects. London & New York: Routledge.
Priest, G. (2005). Towards Non-Being. The Logic and Metaphysics of Intentionality. Oxford: Oxford University Press.
https://doi.org/10.1093/0199262543.001.0001
Quine, W. V. O. (1961). From a Logical Point of View. 9 Logico-Philosophical Essays. Second edition. New York: Harper & Row Publishers.
Rayner, E., Tuckett, D. (2005). An introduction to Matte-Blanco's reformulation of the Freudian unconscious and his conceptualization of the internal world. In: Matte-Blanco, I. Thinking, Feeling, and Being. Clinical Reflections on the Fundamental Antinomy of Human Beings and World. London: Routledge, 3-34.
Redcay, E., Schilbach, L. (2019). Using second-person neuroscience to elucidate the mechanisms of reciprocal social interaction. Nature Reviews Neuroscience 20, 495-505. Routley, R. (1980). Exploring Meinong's Jungle and Beyond. Canberra: RSSS Australian National University.
https://doi.org/10.1038/s41583-019-0179-4
PMid:31138910 PMCid:PMC6997943
Scharff, D. E., Scharff, J. (2000). Object Relations Individual Therapy. London: Jason Aronson. Schilbach, L., Timmermans, B. et al. (2013). Toward a second-person neuroscience. Behavioral and Brain Sciences 36 (4), 393-462.
https://doi.org/10.1017/S0140525X12000660
PMid:23883742
Seeman, A., Racine, T. P. et al. (2011). Joint Attention: New Developments in Psychology, Philosophy of Mind, and Social Neuroscience. Ed. by A. Seeman. Cambridge, MA: MIT Press. Summers, F. (2014). Object relations theories and psychopathology: a comprehensive text. London: Psychology Press.
The shared mind: Perspectives on intersubjectivity (2008). Ed. by J. Zlatev, T. P. Racine, C. Sinha, E. Itkonen. [Converging evidence in language and communication research (CELCR): Vol. 12.] Amsterdam: John Benjamins.
Vasylchenko, A. (2005). Participatory theory of intentional action. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, 5, 3-27. Vasylchenko, A. (2012). Sense and dialogue. [In Ukrainian]. Іn: M. V. Popovych (ed.). The theory of sense in human studies and intensional models in exact sciences. Kyiv: Naukova Dumka, 86-107.
Vasylchenko, A. (2016). Equivocity of being and modal metaontology. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, 5, 65-71. Vasylchenko, A. (2019). Applying logic of intentionality to analysis of subjective ontologies. [In Ukrainian]. In: Works of the 1st Ukrainian conference «Logic and its applications». Kyiv: Avanpost-Prim, 32-40. [= Васильченко, 2019].
Vasylchenko, А. (2015). Towards the logic of projective identification. Journal of Applied Logic. Vol. 13, 197-214.
https://doi.org/10.1016/j.jal.2015.03.008
Vygotsky, L. S. (1960). The development of higher psychical functions. From unpublished works. [In Russian]. Moscow: APN Publishers.
Wittgenstein, Ludwig (1995). Tractatus Logico-Philosophicus; Philosophical Investigations. [Ukrainian translation by Yevhen Popovych]. Kyiv: Osnovy.
Zlatev, J., Racine, T. P., Sinha, C., Itkonen, E. (2008). Intersubjectivity: What makes us human? In: The Shared Mind (2008), 1-14.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 225
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
