Контекстуалізм у сьогоднішніх філософських розробках: уточнення епістемологічних проблем
АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2025.04.088Ключові слова:
контекстуалізм, епістемологія, стандарти знання, інваріантизм, контекстуальна чутливістьАнотація
У статті на основі поширених (серед авторів аналітичної філософії) прикладів окреслено широко знану проблематику контекстуалізму як загально-методологічного, та, насамперед, як спеціально-філософського епістемологічного спрямування. Особливу роль у цих дослідницьких спрямуваннях відіграє концепт «контекстуальна чутливість». Остання в суттєвий спосіб коригує наявність або відсутність знання, істинності. Поширеним трендом є обговорення стандартів знання, або стандартів істинності знання. Такого роду стандарти можуть «підвищуватися» або «знижуватися»: бути сильнішими або слабшими залежно від контекстуальних особливостей залучених до взаємодії дієвців та мовців як носіїв знання; від ситуації в якій відбувається взаємодія.
Контекстуалістські спрямування досліджень були стимульовані традиційною в епістемології проблемою скептицизму (однією з трьох головних, тоді як дві інші – проблема знання (що і як ми знаємо) та проблема сприйняття). Контекстуалістські розробки дають змогу розрізняти ситуаційні деталі так, що скептичні закиди можуть або виявитися неактуальними, або ж, навпаки, вочевидь актуалізуватися.
Новий контекст сьогодення, пов'язаний із розвитком та поширенням комп’ютерних технологій, коли саму здатність до дій – активність (agency) – можна тлумачити як технологію, додає актуальності філософським дослідженням контекстуалістського спрямування задля прояснення специфіки взаємодій між різними дієвцями (зокрема, людьми та не-людьми).
Посилання
Adler, J. (2006). Withdrawal and Contextualism. Analysis, 66(4), 280-285.
https://doi.org/10.1093/analys/66.4.280
Bach, K. (2008). Applying Pragmatics to Epistemology. Philosophical Issues, 18, 68-88.
https://doi.org/10.1111/j.1533-6077.2008.00138.x
Bradley, D. (2025). Contextualism and the truth norm. Epistem, First View, 1-13. https://doi.org/10.1017/epi.2024.39
https://doi.org/10.1017/epi.2024.39
Canali, S., Lohse, S. (2024). How to move beyond epistemic battles: pluralism and contextualism at the science-society interface. Humanities and Social Sciences Communications, 11, Art. no. 98. https://doi.org/10.1057/s41599-023-02561-6
https://doi.org/10.1057/s41599-023-02561-6
Christensen A.-M.S., Forsberg, N., Rodogno, R. (Eds.). (2025 [forthcoming]). Contextual Ethics. Palgrave Macmillan Cham.
https://doi.org/10.1007/978-3-031-97293-5
Cohen, S. (1999). Contextualism, Skepticism, and The Structure of Reasons. Philosophical Perspectives, 13 [Epistemology], 57-89.
https://doi.org/10.1111/0029-4624.33.s13.3
Cohen, S. (2014а). Contextualism Defended. In: M. Steup, E. Sosa, J. Turri (Eds.), Contemporary Debates in Epistemology, 2nd edn. (pр. 69-75). Malden, MA: Blackwell.
Cohen, S. (2014b). Contextualism Defended Some More. In: M. Steup, E. Sosa, J. Turri (Eds.), Contemporary Debates in Epistemology, 2nd edn. (pр. 69-75). Malden, MA: Blackwell.
Craig, E. (1990). Knowledge and the State of Nature. Oxford: Clarendon Press.
DeRose, K. (2000). Now You Know It, Now You Don't. In: Proceedings of the Twentieth World Congress of Philosophy. Vol. V: Epistemology (pp. 91-10). Philosophy Documentation Center.
https://doi.org/10.5840/wcp202000515
Dretske, F. (1991). Knowledge: Sanford and Cohen. In: B.P. McLaughlin (Ed.), Dretske and His Critics (pp. 185-196). Cambridge, MA: Blackwell.
Feldman, R. (2001). Skeptical Problems, Contextualist Solutions. Philosophical Studies, 103, 61-85.
https://doi.org/10.1023/A:1010393022562
Gerken, M. (2013). Epistemic Focal Bias. Australasian Journal of Philosophy, 91(1), 41-61.
https://doi.org/10.1080/00048402.2011.631020
Greco, J. (2010). Achieving Knowledge. Cambridge, New York: Cambridge University Press.
https://doi.org/10.1017/CBO9780511844645
Henderson, D. (2011). Gate-Keeping Contextualism. Episteme, 8(1), 83-98.
https://doi.org/10.3366/epi.2011.0008
Henderson, D. (2009). Motivated Contextualism. Philosophical Studies, 142(1), 119-131.
https://doi.org/10.1007/s11098-008-9306-1
Henderson, D., Horgan, T. (2015). "What's the Point?" In: D.K. Henderson, J. Greco (Eds.), Epistemic Evaluation: Purposeful Epistemology (pp. 87-114). Oxford: Oxford University Press.
https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199642632.003.0004
Hookway, C. (1996). Questions of Context. Proceedings of the Aristotelian Society, 96(1), 1-16.
https://doi.org/10.1093/aristotelian/96.1.1
Hofweber, T. (1999). Contextualism and the Meaning-Intention Problem. In: K. Korta, E. Sosa, X. Arrazola (Eds.), Cognition, Agency and Rationality (pp. 93-104). Dortrecht; Boston; London: Kluwer.
https://doi.org/10.1007/978-94-017-1070-1_6
Ichikawa, J.J. (2017). Contextualising Knowledge: Epistemology and Semantics. Oxford: Oxford University Press.
https://doi.org/10.1093/oso/9780199682706.001.0001
Ichikawa, J.J., Steup, M. (2018). The Analysis of Knowledge. In: Ν.E. Za
ta (Εd.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Summer 2018 Edition). Retrieved from: https://plato.stanford.edu/archives/sum2018/entries/knowledge-analysis/
Mancing, H., William, J.M. (Eds.). (2022). Restoring the Human Context to Literary and Performance Studies. Palgrave Macmillan.
https://doi.org/10.1007/978-3-030-89078-0
McKenna, R. (2013). "Knowledge" Ascriptions, Social Roles and Semantics. Episteme, 10(4),
https://doi.org/10.1017/epi.2013.30
Nagel, J. (2008). "Knowledge Ascriptions and the Psychological Consequences of Changing Stakes. Australasian Journal of Philosophy, 86(2), 279-294.
https://doi.org/10.1080/00048400801886397
Nagel, J. (2010a). Epistemic Anxiety. Philosophical Perspectives, 24 [Epistemology], 407-435.
https://doi.org/10.1111/j.1520-8583.2010.00198.x
Nagel, J. (2010b). Knowledge Ascriptions and the Psychological Consequences of Thinking About Error. Philosophical Quarterly, 60(239), 286-306.
https://doi.org/10.1111/j.1467-9213.2009.624.x
Neta, R. (2003). Skepticism, Contextualism, and Semantic Self-Knowledge. Philosophy and Phenomenological Research, 67(2): 397-11.
https://doi.org/10.1111/j.1933-1592.2003.tb00296.x
Pynn, G. (2015). Pragmatic Contextualism. Metaphilosophy, 46(1), 26-51.
https://doi.org/10.1111/meta.12120
Rysiew, P. (2023). Epistemic Contextualism. In: N. Edward, N. Zalta, U. Nodelman (Eds.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Winter 2023 Edition). Reterieved from: https://plato.stanford.edu/archives/win2023/entries/contextualism-epistemology/
Tuckwell, W. (2024). Presuppositional epistemic contextualism and non-ideal contexts. Inquiry, https://doi.org/10.1080/0020174X.2024.2386553
Yourgrau, P. (1983). Knowledge and Relevant Alternatives. Synthese, 55, 175-190.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 30
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
