ТРАГІЧНА АВТОНОМІЯ: ПОШУК ОНТОЛОГІЧНИХ ЗАСАД ЛЮДСЬКОЇ ПРИРОДИ У СПАДЩИНІ ЛЕО ШТРАУСА

Автор(и)

Ключові слова:

політична філософія, політичне, криза модерну, три хвилі сучасності, трагічна автономія, проміжність, Thymos, Eros, metaxy, езотеризм, Лео Штраус

Анотація

Рецепція політичної філософії Лео Штрауса у статті розгортається через критичне подолання модерного проєкту Томаса Гобса, де класичний Telos як іманентна логіка благого життя протиставляється гобсівському Archē – страху насильницької смерті. Людська природа постає динамічною «проміжністю» (metaxy), що утримується напругою між раціональним спогляданням та вольовими імпульсами Thymos і Eros. Особливу увагу приділено структурному конфлікту між філософським запитуванням та міським правовим порядком (Nomos), який зумовлює потребу в езотеричній педагогіці, сократівській іронії та навмисному приховуванні істини. Генеалогія нігілізму, простежена крізь «три хвилі сучасності», унаочнює внутрішню логіку колапсу класичних норм. Це уможливлює обґрунтування підсумкового концепту «трагічної автономії» індивіда в індиферентному космосі, де природне право трансформується у вольовий акт протистояння онтологічному хаосу через інструмент «шляхетної брехні».

Біографія автора

Костянтин КІПАРЕНКО

магістр філософії, факультет історії та філософії, кафедра філософії, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 65026, Одеса, вул. Всеволода Змієнка, 2

Посилання

Aristophanes. (1962). The Clouds. Trans. by William Arrowsmith; sketches by Thomas McClure. Ann Arbor: The University of Michigan Press.

Drury, S.B. (1999). Leo Strauss and the American Right. New York: St. Martin’s Press.

Hobbes, T. (1651). Leviathan or the Matter, Forme, & Power of a Common-wealth Ecclesiasticall and Civill. London: Andrew Crooke.

Lampert, L. (1996) Leo Strauss and Nietzsche. Chicago: The University of Chicago Press.

Meier, H. (2006) Leo Strauss and the Theologico-Political Problem. Trans. by M. Brainard. Cambridge: Cambridge University Press.

Rosen, S. (1969) Nihilism: A Philosophical Essay. New Haven: Yale University Press.

Rosen, S. (1987) Hermeneutics as Politics. 2nd ed. New York: Oxford University Press.

Strauss, L. (1952) The Political Philosophy of Hobbes: Its Basis and Its Genesis. Trans. by E.M. Sinclair. Chicago: The University of Chicago Press.

Strauss, L. (1953) Natural Right and History. Chicago: The University of Chicago Press.

Strauss, L. (1959) What Is Political Philosophy? And Other Studies. Glencoe: The Free Press.

Strauss, L. (1964) The City and Man. Chicago: The University of Chicago Press.

Strauss, L. (1966) Socrates and Aristophanes. Chicago: The University of Chicago Press.

Strauss, L. (1968) Liberalism Ancient and Modern. Chicago: The University of Chicago Press.

Strauss, L. (1975) The Three Waves of Modernity. In: Political Philosophy: Six Essays by Leo Strauss. Ed. by H. Gildin (pp. 81–98). Indianapolis: Bobbs Merrill.

Strauss, L. (1983) Jerusalem and Athens: Some Preliminary Reflections. In: Studies in Platonic Political Philosophy. Ed. by T.L. Pangle (pp. 147–173).. Chicago: University of Chicago Press.

Strauss, L. (1995) Philosophy and Law: Contributions to the Understanding of Maimonides and His Predecessors. Trans. by E. Adler. Albany: State University of New York Press.

Strauss, L. (2013) On Tyranny. Corrected and Expanded Edition. Ed. by V. Gourevitch, M.S. Roth. Chicago: The University of Chicago Press.

Strauss, L. (2017) Leo Strauss on Nietzsche’s Thus Spoke Zarathustra. Ed. by R.L. Velkley. Chicago: The University of Chicago Press.

Переглядів анотації: 0

Опубліковано

2026-09-17

Як цитувати

КІПАРЕНКО, К. . (2026). ТРАГІЧНА АВТОНОМІЯ: ПОШУК ОНТОЛОГІЧНИХ ЗАСАД ЛЮДСЬКОЇ ПРИРОДИ У СПАДЩИНІ ЛЕО ШТРАУСА. Філософська думка, (3), 213–225. вилучено із https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/940

Номер

№ 3 (2026): ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА

Розділ

СТАТТІ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:

  • Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
  • Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
  • Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).