ВНЕСОК ІВАНА МІРЧУКА В КОНСТИТУЮВАННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
Ключові слова:
Іван Мірчук, історія української філософії, українська культура, рецензії, наукові повідомленняАнотація
Постать Івана Мірчука (1891–1961) досі залишається чимось феноменальним, але дотепер недооціненим в інтелектуальному житті української діаспори 20–60-х рр. XX ст. Філософ, теоретик культури, талановитий організатор науки і чудовий викладач, він водночас залишив помітний слід у складних процесах формування і конституювання історії української філософії як самобутньої ділянки української культури. Його розвідки про конкретні питання в історії вітчизняної думки суттєво збагатили наші знання про поширення вольфіанства в Україні, про рецепцію німецької філософії в українській інтелектуальній традиції, про специфіку слов’янської філософії, про своєрідність філософської думки Г. Сковороди і про світогляд Лесі Українки. Утім, особливого значення працям Мірчука надає той факт, що вони були опубліковані чужими (переважно німецькою) мовами, що уможливило знайомство західного наукового світу із результатами й висновками україномовних дослідників. Водночас діяльність Мірчука була багатогранною: у 20–30-х рр. він оприлюднив чимало рецензій на новітні праці про українську філософію і культуру, і ці рецензії з’явилися в зарубіжних періодичних виданнях так само чужими мовами. Крім того, Мірчук регулярно публікував повідомлення про наукове життя в Європі та про організацію наукових інституцій української діаспори, що також було зроблено іншими мовами. Організаторські здібності Мірчука виявилися в налагодженні діяльності Українського наукового інституту в Берліні та у відновленні Українського вільного університету в Мюнхені. Ці інституції мали виконувати роль «посередниць» між Україною і Заходом, що знову-таки сприяло визнанню української інтелектуальної традиції в західному культурному і науковому середовищі. Така різнобічна, однак завжди сконцентрована на вагомості українського, діяльність, яка була досить визнана ще за життя філософа і в Європі, і в Америці, дає підстави стверджувати, що І. Мірчук відіграв провідну роль у ствердженні й конституюванні історії української філософії.
Посилання
Biletska, V.V. (2019). Ivan Mirchuk as a historian of Ukrainian philosophy: The European context. [In Ukrainian]. [PhD thesis, Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University.
Burim, D. (2011). Ukrainica in the Humboldt University Archives (Berlin, Germany): Materials for the biography of Professor Ivan Mirchuk. [In Ukrainian]. Scientific notes: collection of works of young scientists and graduate students, 22, 312–327.
Chyzhevsky, D. (1926). Philosophy in Ukraine. An attempt at historiography. [In Ukrainian]. Prague: Siyach.
Chyzhevsky, D. (1928/29). Philosophy in Ukraine. An attempt at historiography. The 2nd. edition, corrected and supplemented (part I). [In Ukrainian]. Prague: Siyach.
Chyzhevsky, D. (1931). Essays on the history of philosophy in Ukraine. [In Ukrainian]. Prague: Ukrainian Public Publishing Fund.
Čyževskyj, D. (1927). Die abendländische Philosophie in der alten Ukraine. In: Abhandlungen des Ukrainischen Wissenschaftlichen Institutes in Berlin (Bd. I, SS. 71–89). Berlin; Leipzig: Walter de Gruyter & Co.
Čyževśkyj, D. (1929). Renaissance und das ukrainische Geistesleben. In: Abhandlungen des Ukrainischen Wissenschaftlichen Institutes in Berlin (Bd. II, SS. 52–55). Berlin; Leipzig: Walter de Gruyter & Co.
Hanyn, P. (1929). White emigrant Ukrainian philosophy. [In Ukrainian]. In: Militant Materialist (vol. I, рр. 111–132). Kharkiv: State Publishing House of Ukraine.
Kolubovskyi, Ya. (1928). To the question about philosophy in Ukraine. [In Ukrainian]. In: Notes of the Nizhyn Institute of Public Education and the Research Department of the History of Culture and Language at the Institute (book VIII, рр. 3–11). Nizhyn: Nove Selo.
Lossky, N. (1932). D. Chyzhevskyi. “Essays on the history of philosophy in Ukraine”. Ukrainian Public Publishing Fund. Prague, 1931. [In Russian]. Contemporary Notes (Paris), XLVIII, 488–490.
Lossky, N. (1932). D. Tschižewskij: Grundlinien einer Geschichte der ukrainischen Philosophie („Narysy iz istoriji filosofiji na Ukrajini“), Prag, 1931. In: Archiv für Geschichte der Philosophie (Bd. 41, H. 3, SS. 317–320).
Mirtschuk, I. (1957). Geschichte der ukrainischen Kultur. [Veröffentlichungen des Osteuropa-Institutes München, Hrsg. Hans Koch, Bd. XII.]. München: Isar Verlag.
Mirchuk, I. (1930). Historical Introduction. In: I. Kant, Prolegomena to any future metaphysics that will be able to present itself as a science / Ed. by I. Mirchuk; with a historical introduction and dictionary (pp. iii-xx). [In Ukrainian]. Lviv: Sunday Publishing House with the assistance of the Ukrainian University in Prague and the Ukrainian Scientific Institute in Berlin.
Mirčuk, J. (1929). Dm. Čyževśkyj: Filozofija na Ukrajini. Sproba istoriografiji. (Die Philosophie in der Ukraine. Der Versuch einer Historiographie). 2. Auflage. I. Teil. S. 142. Prag, 1929. In: Abhandlungen des Ukrainischen Wissenschaftlichen Institutes in Berlin (Bd. II, SS. 191–192). Berlin; Leipzig: Walter de Gruyter & Co.
Mirtschuk, J. (1928). Dm. Čyževskyj: Filozofija na Ukrajini. Sproba istoriografiji. (Die Philosophic in der Ukraine. Ein Versuch der Historiographie). Prag, 1926, 4°. In: Jahrbücher für Kultur und Geschichte der Slaven, Neue Folge (Bd. 4, H. 1, SS. 82–83).
Pylypovych, V. (2024). Materials for the Bibliography of Ivan Mirchuk. [In Ukrainian]. Sententiae, 43(2), 142–152. https://doi.org/10.31649/sent43.02.142
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
