Interactionism vs Epiphenomenalism: Unclosing the Causal Closure of the Physical
Ключові слова:
ментальний, фізичний, матеріалізм, дуалізм, інтеракціонізм, епіфеноменалізм, каузальна замкненістьАнотація
У статті розглядається питання про каузальну замкненість фізичної реальності в контексті психофізичного дуалізму через співставлення двох альтернативних дуалістичних поглядів — інтеракціонізму та епіфеноменалізму. Критично обговорюються головні аргументи за каузальну замкненість фізичного (проти інтеракціонізму), сформульовані Девідом Чалмерсом, у результаті чого робиться висновок про їхню недостатність. Застосовно до епіфеноменалізму, розкрито ряд вагомих підстав для визнання цього погляду незадовільним: він є практично неприйнятним, оскільки наша свідома практична діяльність необхідно ґрунтується на припущенні про те, що наші бажання, плани та ідеї можуть впливати на нашу поведінку, яка складається з фізичних подій; з нього випливає, що уся біологічна еволюція та людська історія відбувалися б точно так само за відсутності свідомості; його прибічник не має підстав вважати, що інші люди мають свідомість та що його уявлення про фізичний світ відповідають дійсності. Виходячи з цього робиться висновок, що епіфеноменалізм є самоспростовувальним, і що прибічники дуалізму мають дуже вагомі підстави віддати перевагу інтеракціонізму.
Посилання
Chalmers, D. (1996). The Conscious Mind. New York, Oxford: Oxford University Press.
Chalmers, D. (2003). Consciousness and its Place in Nature, In Stich, S. and Warfield, F. (Eds.), Blackwell Guide to Philosophy of Mind (pp. 1—45). Blackwell.
Eccles, J. C. (1989). Evolution of the Brain: Creation of the Self. London and New York: Routledge.
Goff, P. (2010). Ghosts and Sparse Properties: Why Physicalists Have More to Fear from Ghosts than Zombies. Philosophy and Phenomenological Research, Vol. 81, 119—39.
Goff, P. (2011). A Posteriori Physicalists Get Our Phenomenal Concepts Wrong. Australasian Journal of Philosophy, Vol. 89 (2), 191—209.
Jackson, F. (1982). Epiphenomenal Qualia. Philosophical Quarterly, Vol. 32, 127—136.
Jackson, F. (1986). What Mary Didn’t Know? Journal of Philosophy, Vol. 83, 291—295.
Kirk, R. (1974a). Sentience and Behaviour. Mind, Vol. 83 (329), 43—60.
Kirk, R. (1974b). Zombies v. Materialists. Proceedings of Aristotelian Society, Vol. 48, 135—152.
Kripke, S. (1972). Naming and Necessity, In Davidson, D. and Harman, G. (Eds.), Semantics of Natural Language (pp. 253-355). Dordrecht: Reidel.
Nagel, T. (1974). What is it like to be a bat? Philosophical Review, Vol. 82, 435—450.
Nagel, T. (2008). Mortal Questions. Cambridge University Press.
Nida-Rümelin, M. (2007). Grasping Phenomenal Properties, In Alter, T. and Walter, S. (Eds.), Phenomenal Concepts and Phenomenal Knowledge (pp. 307—338). Oxford, New York: Oxford University Press.
Popper, K. (1953). Language and the Body-Mind Problem. Proceedings of the 11th International Congress of Philosophy, Vol. 7, 101—107.
Popper, K. (1996). Knowledge and the Body-Mind Problem. London and New York: Routledge.
Popper, K. (2008). Language and the Body-Mind Problem, In Popper, K. Conjectures and Refu tations (pp. 395—402). London, New York: Routledge.
Robinson, H. (1982). Matter and Sense. A Critique of Contemporary Materialism. Cambridge: Cambridge University Press.
Robinson, H. (2015). From the Knowledge Argument to Mental Substance. Cambridge University Press.
##submission.downloads##
-
PDF (English)
Завантажень: 267
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
