ТЕОРІЯ ДЕЛІБЕРАТИВНОЇ ДЕМОКРАТІЇ ТА «ФАКТ НЕЗГОДИ»
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2020.05.073Ключові слова:
деліберативна демократія, Габермас, Ролз, добре впорядковане суспільство, незгода, лібералізмАнотація
Розвиток теорії деліберативної демократії пов’язаний із розв’язанням двох ключових зав- дань. Перше — поєднання широкої політичної участі із раціональністю політичного процесу. Друге — забезпечення політичної єдності сучасних суспільств, які відрізняє плюралізм цін- ностей, норм і способів життя, що є часто-густо несумісними. В рамках цієї теорії ключо- вою демократичною процедурою є раціональне обговорення, відкрите для всіх зацікавлених сторін, метою якого, як стверджує Ю. Габермас, є досягнення згоди. Проте експеримен- тальні дослідження практик обговорення показують, що їх результатом може бути не лише згода, але й, навпаки, радикалізація позицій.
На відміну від Габермаса, Дж. Ролз виходить з того, що консенсус щодо цінностей та норм є недосяжним. Його теорія політичного лібералізму являє собою спробу відповісти на питання про те, як можлива політична єдність в ситуації практично нерозв’язного кон- флікту, тобто в ситуації незгоди. Запропонований ним ідеал добре впорядкованого суспіль- ства передбачає, що справедливе суспільство — це суспільство, в якому немає згоди щодо всеохопних доктрин, але є консенсус щодо базових принципів справедливості. Однак теорія Ролза стикається з низкою істотних проблем. Зокрема, філософ був змушений визнати, що саме демократична культура суспільства постає як передумова для формування базових принципів справедливості добре впорядкованого суспільства.
Ідея Ролза про зв’язок незгоди, політичної свободи та демократії вплинула на подаль- ший розвиток теорії демократії, стимулювавши пошуки різних моделей ухвалення рішень і формування політичної волі без досягнення раціональної згоди. Адже можливість демократії полягає в конфлікті уявлень про справедливість і благо.
Посилання
Beerbohm, E. (2012). In Our Name: The Ethics of Democracy. Princeton and Oxford: Princeton University Press.
https://doi.org/10.23943/princeton/9780691154619.001.0001
Bessette, J. (1980) Deliberative Democracy: The Majority Principle in Republican Government In: R.A. Goldwin, W.A. Schambra (Eds.), How Democratic is the Constitution? (pp. 102- 116).Washington, D.C.: AEI Pres.
Bessette, J. (1994). The Mild Voice of Reason: Deliberative Democracy & American National Government. Chicago: University of Chicago Press.
Besson, S. (2005) The Morality of Conflict. Reasonable Disagreement and the Law. Oxford, Port- land: Hart Publishing.
Bishop B. (2008). The Big Sort: Why the Clustering of Like-Minded American is Tearing Us Apart. Boston, New York: Houghton Mifflin Harcourt.
Gutmann, A., Thompson, D. (1996). Democracy and Disagreement. Cambridge, London: The Bel- knap Press Of Hurvard University Press.
Gutmann, A., Thompson, D. (1999). Democratic Disagreement. In: S. Macedo (Ed.), De libe- rative Politics, Essays on Democracy and Disagreement (pp. 243-281). Oxford: Oxford University Press.
Hedrick, T. (2010). Rawls and Habermas. Reason, Pluralism, and the Claims of Political Philosophy. Stanford: Stanford University Press.
https://doi.org/10.1515/9780804774758
Habermas, J. (1990). Moral Consciousness and Communicative Action / Tr. by Ch. Lenhardt, Sh. Weber Nicholsen. Cambridge: Polity Press.
Habermas, J. (1998). The Inclusion of the Other. Studies in Political Theory / Ed. by C. Cronin, P. De Greiff. Cambridge: The MIT Press.
Habermas, J. (2009). Europe. The Faltering Project / Tr. by C. Cronin. Cambridge: Polity Press. Landemore, H. (2017). Beyond the Fact of Disagreement? The Epistemic Turn in Deliberative Democracy. Social Epistemology, 31 (3), 277-295.
https://doi.org/10.1080/02691728.2017.1317868
Mouffe, Ch. (2000). The Democratic Paradox. London, New York: Verso.
Neblo, M.A. (2000). Change for the better? Linking the mechanisms of deliberative opinion change
to normative theory. URL: https://polisci.osu.edu/sites/polisci.osu.edu/files/_change%20 for%20the%20better_%20linking%20the%20mechanisms%20of%20deliberative%20 opinion%20change%20to%20normative%20theory_.pdf (accessed 15.02.2020).
Reidy, D.A. (2007). Reciprocity and Reasonable Disagreement: From Liberal to Democratic Legitimacy. Philosophical Studies: An International Journal for Philosophy in the AnalyticTradition, 132 (2), 243-291.
https://doi.org/10.1007/s11098-005-2216-6
Rawls, J. (1980). Kantian Constructivism in Moral Theory. The Journal of Philosophy, 77 (9), 515-572.
https://doi.org/10.2307/2025790
Rawls, J. (1985). Justice as Fairness: Political not Metaphysical. Philosophy and Public Affairs, 14 (3), 223-251.
Rawls, J. (1988). The Priority of Right and Ideas of Good. Philosophy and Public Affairs, 17 (4), 251-276.
Rawls, J. (1995). Political liberalism: Replay to Habermas. The Journal of Philosophy, 92 (3), 132-180.
https://doi.org/10.2307/2940843
Rawls, J. (2000). The Law of Peoples. Cambridge, London: Harvard University Press.
Rawls, J. (2005). Political Liberalism. 3nd ed. New York: Columbia University Press.
Sanders, L. (1997). Against Deliberation. Political Theory, 25 (3), 347-376.
https://doi.org/10.1177/0090591797025003002
Schkade, D., Sunstein, C.R., Hastie, R. (2010). When Deliberation Produces Extremism. Critical Review, 22 (2-3), 227-252.
https://doi.org/10.1080/08913811.2010.508634
Waldron, J. (1999). Law and Disagreement. Oxford: Clarendon Press.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 360
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
