До читачів
Анотація
Війна триває вже більш як півроку... Для нашого народу — це справедлива війна, національно-визвольна народна війна за саму можливість існування нашої країни та нашої нації. Для наших збройних сил — це оборонна війна: за рідну землю, на захист мирного населення, за честь і славу предків, які віками боронили наш край від жорс- токих спроб поневолення. Для волонтерів — це війна за ресурси для армії, які дово- диться здобувати по всьому світу, концентрація доброчинності людей та прояв фан- тастичної організації зусиль заради благородної мети. Для українців — це війна, яку незаперечно потрібно виграти і не втратити ані здорового глузду, ані етичних об- межень, ані людської гідності. І нам це вдається!
Філософи разом з іншими науковими спільнотами доволі серйозно скориґували тематику досліджень, дедалі більше фокусуючись на війні як всеохопному соціально-культурному явищі. Інститут філософії імені Г.С. Сковороди та редакція нашого часопису презентують в цьому номері тему «Філософські дискурси війни». Особливість відображення цієї трагічної теми яскраво проявилась у матеріалах круглого столу «Війна як соціокультурний феномен»: по-перше, рекордною для заходів такого формату кількістю заявок та виступів; по-друге, тематичною широтою авторських візій у дослідженні цього складного й нетипового об’єкта наукового дослідження; по-третє, виразним патріотичним характером зібрання, бажанням допомогти влас- ному народу вистояти у цій екзистенційній війні.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 69
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).