Відродження політичної філософії у Франції другої половини ХХ століття

Відродження політичної філософії у ХХ столітті

Анотація

На думку автора статті, своєрідність національних традицій філософії у модерний час ви- значають: місце філософії в національній академічній системі, зокрема у властивій цій сис- темі номенклатурі наук і дисциплін; функціювання філософії у межах інтелектуального й культурного простору, окресленого використанням національної мови; рівень і спосіб при- сутності філософії у публічному просторі. Своєрідність національної традиції політичної філософії визначає також те, що інтерес до неї та підходи до неї зумовлені національним політичним досвідом та досвідом його осмислення.

У статті вказано елементи національного досвіду, які стали передумовами відродження політичної філософії у Франції другої половини ХХ століття, а також визначили своєрідність французької політичної філософії. Спираючись на публікації В. Декомба, Ж. Лабеля, Д. Танґе, М. Фоселя та Е. Журдена, автор розрізняє артикуляцію політичних питань у термінах фі- лософської теорії з боку відомих представників French theory та французьку політичну філо- софію у вузькому розумінні. Представниками останньої він вважає К. Касторіадиса, К. Ле- фора, П. Розанвалона, М. Ґоше, П. Манана та Ф. Рено, звертаючи особливу увагу на україн- ські переклади їхніх праць. Причинами, що перешкоджали розвиткові політичної філософії у Франції було домінування позитивістської парадигми у соціальних науках та марксизму у французькому інтелектуальному середовищі. Поштовхами до відродження політичної філо- софії у Франції були криза марксизму та підготовка до святкування 200-річчя Французької революції 1789 року. До особливостей французької політичної філософії автор відносить до- слідження політичних проблем у контексті інтелектуальної, соціальної, культурної історії та етнології, а також крізь призму праць класичних французьких авторів. Автор також звертає увагу на особливу роль Р. Арона у відродженні французької політичної філософії.