СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ У СТРУКТУРІ СОЦІОГУМАНІТАРНИХ НАУК
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2020.05.006Ключові слова:
дискурс, комунікація, леґітимація, соціальна філософія, арґументативна практика, обґрунтуванняАнотація
Стаття присвячена розгляду місця та ролі соціальної філософії в архітектурі соціальних та гуманітарних наук. Автор зосереджує увагу на взаємозв'язку соціальної філософії, теорії суспільства, теоретичної соціології та соціальної етики. На підставі застосування концеп- ції парадигми у філософії автор показує ключові тенденції розвитку соціальних та гумані- тарних наук: поворот від філософії свідомості до філософії комунікації та «реабілітацію практичної філософії». Відповідно до цих тенденцій, на думку автора, філософія практичного дискурсу відіграє сьогодні центральну роль у структурі соціальних та гуманітарних наук. Проводячи розрізнення між нормативним і описовим вимірами соціальних та гуманітар- них наук, автор робить наголос на проблемі їхніх нормативних засад та морально-етичної переорієнтації. У статті дискурс аналізовано як арґументативну практику узасаднення соціальних норм і цінностей та як метаінституцію, що леґітимує соціальні інститути. Згідно з таким підходом соціальна філософія розглядається як метатеорія соціальних наук, до складу яких належить також загальна соціальна теорія та теорії соціальних систем, а практична філософія дискурсу виконує засадничу функцію щодо леґітимації конкретних соціальних інституцій. Важливу функцію виконує також соціальна етика, яка доповнює індивідуальну етику, утворюючи також систему інституційних етик: політичної, еконо- мічної етик, етики науки та техніки, екологічної етики. У такій архітектоніці нового зна- чення набуває соціальна відповідальність, яка знімає у собі індивідуальну відповідальність. Соціальна відповідальність — це не анонімна відповідальність, яка нівелює індивідуальну відповідальність, це спільна відповідальність, що здійснюється за певними правилами і про- цедурами, утворюючи можливість розв’язання сучасних проблем ґлобалізованого людства.
Посилання
REFERENCES
Andrushchenko, V. (2000). History of social philosophy: Western European context. [In Ukrainian]. Kyiv: Tandem. [=Андрущенко 2000]
Apel, D. (2019). Wahrhaftigkeit als Selbstverantwortung zur Mitverantwortung. Eine transzen- dentalpragmatische Untersuchung. In: Ethik+Diskurs, 4 (1–2), 7–23.
Apel, K.-O. (1994). Die hermeneutische Dimension von Sozialwissenschaft und ihre normative Grundlage. In: K.-O. Apel, M. Kettner, Mythos Wertfreiheit? Neue Beiträge zur Objektivität in den Human- und Kulturwissenschaften (SS. 18–43). Frankfurt a. Main: Campus Verlag.
Apel, K.-O. (1998). Die transzendental-pragmatische Begründung der ethischen Grundnormen und іhr Verhältnis zu den kritisch-rekonstruktiven Sozialwissenschaften. In: K.-O Apel, Sprachtheorie und transzendentale Sprachpragmatik zur Frage ethischer Normen. Auseinander- setzungen in Erprobung des transzendentalpragmatischen Ansatzes (SS. 391–423). — Frankfurt a. M.: Suhrkamp.
Apel, K.-O. (2017a). Tranzendentalpragmatik — Drittes Paradigma der Ersten Philsophie. In: K.-O Apel, Transzendentale Reflexion und Geschichte (SS. 7–24). Frankfurt a. M.: Suhrkamp. Apel, K.-O. (2017b). Institutionsethik oder Diskursethik als Verantwortungsethik? Das Problem
der institutionalen Implementation moralischer Normen im Falle des Systems de Mark- twirtschaft. In: K.-O. Apel, Transzendentale Reflexion und Geschichte (SS. 285–330). Frank- furt a. M.: Suhrkamp.
Barulin, V. (2000). Social philosophy. Textbook. 2nd. ed. [In Russian]. Moscow: FAIR-PRESS. [=Барулин 2000]
Beck, U. (2009). Weltrisikogesellschaft. Auf der Suche nach verlorenen Sicherheit. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.
Boichenko, M. (2013). Social philosophy as a general social theory and academic discipline. [In Ukrainian]. Philosophical thought, 5, 60–72. [=Бойченко 2013]
Böhler, D. (1985). Rekonstruktive Pragmatik. Von der Bewußtseinsphilosophie zur Kommunikations- reflexion: Neubegründung der praktischen Wissenschaften und Philosophie. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.
Böhler, D. (1994). In dubio contra projectum. Mensch und Natur im Spannungsfeld von Ver- stehen, Konstruieren, Verantworten In: D. Böhler (Hrsg), Ethik für die Zukunft. Im: Diskurs mit Hans Jonas (SS. 244–276). München: Beck.
Böhler, D. (2014). Responsibility for the future from a global perspective. The relevance of Hans Jonas’s philosophy and ethics of discourse. Tr. from German, afterword, notes by A. Yermo- lenko. [In Ukrainian]. Kyiv: Stilus. [=Бьолер 2014]
Fukuyama, F. (2005). The big crash. Human nature and the restoration of social order. [In Uk- rainian]. Kyiv: Tandem. [=Фукуяма 2005]
Habermas, J. (1999). About the subject of history. Some considerations regarding false alterna- tives. [In Ukrainian]. In: A.M. Yermolenko, Communicative practical philosophy. Textbook (pp. 346–354). Kyiv: Libra. [= Габермас 1999]
Habermas, J., Luhmann, N. (1971). Theorie der Gesellschaft oder Sozialtechnologie. Was leistet die Systemforschung?. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.
Hess, M. (1972). Ökonomische Schriften, Herausgegegben und eingeleitet von Detlef Horster. Darmstadt. Honneth, A. (1994). Pathologien des Sozialen. Die Aufgaben der Sozialphilosophie. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.
Horster, D. (1998). Sozialphilosophie. In: Philosophische Disziplinen (SS. 368–391). Leipzig: Anne- marie Piper.
Koslowski, P. (1988). Prinzipien der Ethischen Ökonomie. Grundlegung der Wirtschaftsethik und der auf die Ökonomie bezogenen Ethik. Tübingen: Mohr.
Küng, H. (1997). Weltethos für Weltpolitik und Weltwirtschaft. München, Zürich: Pieper.
Küng, H. (2010). Anständig Wirtschaften. Warum Ökonomіe Moral braucht. München: Pieper. Luhmann, N. (1980). Gesellschaftsstruktur und Semantik: Studien zur Wissenssoziologie der modernen Gesellschaft. B.1, 2. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.
Resee-Schäfer, W. (2020). Diskursethik und Instutionethik. Apel und die politische institutionen. In: Karl-Otto Apel: Vita e Pensiero / Leben und Denken (SS. 687–709). Cosenza: Pellegrinni Editore.
Schönherr-Mann, H.-M. (1995). Ein Anfang der Gerechtigkeit. Postmoderne Theorien des Politischen. Zeitschrift für philosophische Forschung, 49 (1), 36–53.
Sitter, B. (2001). Vielfalt der Weltanschauungen macht Konsens schwierig. Bern: Katholische Internationale Presseagentur (Kipa). [1.8 (119–143)]
Wright, G. H. (1994). Von Sein und Sollen. In: G.H. Wright, Normen, Werte und Handlungen (SS. 19–43). Frankfurt a. M.: Suhrkamp.
Yermolenko, A. (2010). Social ethics and ecology. Human dignity — respect for nature. [In Ukrainian]. Kyiv: Libra. [=Єрмоленко 2010]
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 313
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
