ГЕҐЕЛЬ, ГЬОЛЬДЕРЛІН І МИ, УКРАЇНЦІ, АБО ЧИ ВАРТО ПРИСЛУХОВУВАТИСЬ ДО ПОРАД НІМЕЦЬКОГО ІДЕАЛІЗМУ?
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2021.02.099Ключові слова:
німецький ідеалізм, Геґель, Гельдерлін, філософія, освіта, свобода, оновлення, поняття, розум, українське суспільствоАнотація
У статті здійснюється експлікація низки ідей Геґеля, а також співзвучних їм філософських розвідок Гельдерліна, які торкаються посилення суспільної значущості філософії у добу на- ціонального самоствердження та соціокультурних зрушень у Німеччині на зламі ХVIII та XIХ століть, розглядаються можливості адаптації цього теоретичного і практичного до- свіду до українських соціокультурних контекстів. Розкривається геґелівська інтерпрета- ція діалектичного зв'язку між філософською творчістю і філософською освітою у форму- ванні культури філософії, яка передбачає засвоєння і розбудову її категоріального апарату і розширення відповідних семантик, що фіксують різні аспекти процесу розвитку філософ- ського мислення, тим самим здійснюючи селекцію оновлених смислів за критерієм рівня те- оретичних узагальнень. Обґрунтовується доцільність переосмислення геґелівських інтуїцій щодо «хитрощів поняття» і «хитрощів розуму» у стратегіях і практиках духовного онов- лення українського суспільства.
Посилання
Adorno, T.W. (1994). Noten zur Literatur. Frankfurt am Main: Suhrkamp.
Agamben, G. (2020). Die Pandemie der Einsamkeit. Neue Züricher Zeitung, 7.04.2020. Asmuth, Ch. (2017). Subjekt und Prinzip. Berlin: Logos.
Asmuth, Ch. (2020). Fichte und Schad - Bildung als Aufgabe. [In Ukrainian]. In: Charkower Beit räge. Kharkiv: FOP Andreiev.
Bollenbeck, G. (1994). Bildung und Kultur. Glanz und Elend eines deutschen Deutungsmusters. Frankfurt am Main: Alber.
Bülow, F. (1981). Vorbemerkung zu Hegels Geschichtsphilosophie. In: Recht, Staat, Geschichte: eine Auswahl aus seinen Werken. Herausgegeben und erläutert von Friedrich Bülow. Stuttgart: Kröner.
Dontsov, D. (1991). The Spirit of Our Antiquity. [In Ukrainian]. Drogobych: Vidrodzhennia.
Hegel, G.W.F. (1963). Wissenschaft der Logik. In drei Bänden. Leipzig: Reclam.
Hegel, G.W.F. (1981). Recht, Staat, Geschichte: eine Auswahl aus seinen Werken. Herausgegeben und erläutert von Friedrich Bülow. Stuttgart: Kröner.
Hegel, G.W.F. (1988). Phänomenologie des Geistes. Hamburg: Meiner.
Hölderlin, J.C.F. (1965). Sämtliche Werke. Leipzig: Insel-Verlag.
Koschorke, A.(2015). Hegel und wir. Berlin: Suhrkamp.
Koselleck, R. (2000). Zeitschichten. Studien zur Historik. Frankfurt am Main: Suhrkamp. Krymskyi, S. (2012). The Talk During the Life. A Set of Interviews with Tatyana Chaika. [In Russian]. Kyiv: D. Burago.
Kultaieva, M. (2017). The Education and its Deformations in the Contemporary Culture: on the actuality of Theodor W. Adorno's theory of half-educaton in modern socio-cultural contexts. [In Ukrainian]. In: Filosofia osvity. Philosophy of Education, 1 (20), 153-195.
https://doi.org/10.31874/2309-1606-2017-20-1-153-195
Luhmann, N. (1970). Soziologische Aufklärung (Bd. 1, S.79). Opladen.
https://doi.org/10.1007/978-3-322-96984-2
Liessmann, K.P. (2017). Bildung als Provokation. Wien: Paul Zsolnay Verlag.
Münkler, H. (2015). Kriegssplitter. Die Evolution der Gewalt im 20. und 21. Jahrhundert. Hamburg: Rowohlt.
Sloterdijk, P. (2009). Du mußt dein Leben ändern. Frankfurt am Main: Suhrkamp.
Sloterdijk, P. (2011). Philosophische Temperamente. Von Platon bis Foucault. München: Diederich.
Thomä, D. (2019).Warum Demokratien Helden brauchen-Plädoyer für eine zeitgemäße Heroik. Berlin: Ullstein.
Thomä, D., Kaufmann, V., Schmid, U. (2015). Der Einfall des Lebens. Theorie als geheime Autobiographie. München: Carl Alber.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 148
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
