Європейський вектор філософії Григорія Сковороди: резонанс медійних трансформацій XVIII століття
ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ. Філософія Григорія Сковороди: історія і сучасність
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2023.04.103Ключові слова:
філософія Сковороди, європейська перспектива, Просвітництво, медіологія, культура, виховання, людина, Біблія, антична традиція, невидиме, свободаАнотація
У статті розглянуто філософію Сковороди в ускладнених контекстах історичного роз витку європейської філософської думки. У методологічній площині широко застосовуються медіологічний підхід та наративи Першого і Другого Просвітництва, які нерідко накладаються одне на одне, утворюючи гібридні форми Третього Просвітництва. Настанови цього підходу дають ключ до розуміння не тільки глибинних смислів філософії Сковороди, а й актуальних суспільних і культурних трансформацій, які відбуваються в останні десятиліття в Україні та Європі. Позицію Сковороди на межі Першого та Другого Просвітництва розглянуто в динаміці, а також в оптиці видимого й невидимого з відповідним оцінюванням Сковородою просвітницької перспективи духовного оновлення людства. Визначається особ лива роль Біблії у медійних трансформаціях, які відкривають шлях до Третього Про світництва, праобрази якого простежуються в антропотехнічних експлораціях Сковороди.
Посилання
Adorno, Th., Horkheimer, M. (2020). Dialektik der Aufklärung. Frankfurt am Main: Fischer.
Bezenhöfer, U. (1997). Paracelsus. Hamburg: Rowohlt.
Cassirer, E. (2007). Die Philosophie der Aufklärung. Hamburg: Mainer Verlag.
Debray, R. (2004). Transmitting Culture. Columbia: University Press of Columbia
Deichgräber, R. (2000). Mit Ohren des Herzens lauschen. Anleitung zur Meditationen der biblischen Texte. Göttingen: Vandenhoec & Ruprecht.
Doeble-Flügel, V. (2018). Die Lerche. Motivgeschichte. Untersuchung zur deutschen Literatur, insbesondere zur deutschen Lyrik. Berlin: Gruyter.
Ehlers, J. (2012). Die Entstehung des deutschen Reiches. München: Beck.
https://doi.org/10.1524/9783486718270
Enno, R. (2019). Der Europäer Erasmus von Rotterdam. Ein Humanist ohne Grenzen. Basel: Schwa be Verlag.
Flasch, K. (1989). Einführung in die Philosophie des Mittelaltertums. Darmstadt: Wiss. Buch gesell schaft.
Hampe, M. (2018). Die Dritte Aufklärung. Berlin: Nicolai. Kant, I. (1998). Beantwortung der Frage: Was ist die Aufklärung? In: Werke: in 6 Bd. (Bd. V1, SS. 31-62). Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft.
Koschorke, A. (2003). Körperströme und Schriftverkehr. Mediologie des 18. Jahrhunderts. München: W. Fink.
Kultaieva, M. (2022). Education and Self-Knowledge: On actuality of philosophical-educational ideas of Hryhorii Skovoroda and Johann Gottlieb Fichte. [In Ukrainian]. Philosophy of Education, 28(2), 8-36.
https://doi.org/10.31874/2309-1606-2022-28-2-1
McLuhan, H.M. (1962). The Gutenberg Galaxy. The Making of Typographic Man. Toronto: University of Toronto Press
Nichyk, V. (2002). Simon Todorskyi: hebraistics in Kyiv-Mohyla Academy. [In Ukrainian]. Kyiv: «Аcаdemy».
Ohiyenko, I. (2010). Native language. [In Ukrainian]. Kyiv: Nasha cultura i nauka.
Popovich, M. (2008). Hryhorii Skovoroda: Philosophy of freedom. [In Ukrainian]. Kyiv: Mais ternia Biletskykh.
Rosa, H. (2022). Demokratie braucht Religion. München: Kösel.
Schreiber, H., Schreiber, G. (1992). Mysten, Mauer und Mormonen. Geheimb nde in vier Jahrtausenden. München: Knaur.
Skovoroda, H. (2005). Works: in 2 Vols. [In Ukrainian]. Kyiv: Oberehy.
Sloterdijk, P. (2020). Den Himmel zum Sprechen bringen. Berlin: Suhrkamp.
Sloterdijk, P. (2012). Das Leben ist ein Zehnkampf. Philosophie Magazin, 5, 36-41.
Sloterdijk, P. (2011). Philosophische Temperamente. Von Platon bis Foucault. München: Pantheon.
Sloterdijk, P. (2006). Zorn und Zeit. Politisch-psychologischer Versuch. Frankfurt am Main.
Watzlawick, P. (2011). Anleitung zum Unglücklichsein. München: Piper.
Willke, H. (2016). Dezentrierte Demokratie. Prolegomena zur Revision politischer Steuerung. Ber lin: Suhrkamp.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 17
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
